Президентські вибори в Сполучених Штатах стали подією, яка прикувала увагу всього світу, і результат, зокрема для Європи, був несподіваним. Дональд Трамп здобув переконливу перемогу, а його партія, республіканці, отримала контроль над обома палатами Конгресу, що зміцнює їхні політичні позиції та відкриває нові можливості для реалізації своїх планів. Поки триває остаточний підрахунок голосів, європейські ЗМІ та політики активно обговорюють, що призвело до такого результату та як це вплине на відносини США з європейськими країнами.
Перемога Трампа викликає чимало питань і побоювань у Європі, оскільки його політична позиція та риторика часто відрізняються від традиційних підходів США до зовнішньої політики, зокрема щодо співпраці з союзниками по НАТО та питанням глобальної безпеки. Європейські аналітики та політики почали прогнозувати можливі зміни в американській зовнішній політиці, оцінюючи наслідки для економічних та безпекових інтересів Європи. В умовах зростаючої невизначеності та очікування значних змін на політичній карті світу, Європа готується до нових реалій, які принесла перемога Дональда Трампа.
Американська газета The New York Times опублікувала статтю під заголовком “Америка Трампа: переможне повернення свідчить про іншу країну”, де розмірковується про те, як Трамп змінився з часу свого першого президентства і що він засвоїв у політичному плані. За словами журналіста, Трамп здобув значно більше свободи дій, а також згуртовану команду радників, які тепер підтримують його цілі. Завдяки контролю над обома палатами Конгресу та впливу на республіканську партію, яка повністю підпорядковується його лідерству, Трамп отримає більше можливостей для реалізації своїх планів. Автор зауважує, що значною мірою Трамп скористався помилками адміністрації Байдена, яка хоч і впровадила низку програм підтримки, не змогла контролювати інфляцію та зменшити рівень нелегальної міграції.
The New Yorker у матеріалі “Помста Дональда Трампа” акцентує увагу на тому, що успіх Трампа — це наслідок серйозної помилки в американській політиці. Авторка Сьюзан Глассер наголошує, що перемога Трампа, який раніше мав численні політичні скандали та порушення, викликала шок. Вона зазначає, що демократи недооцінили Трампа, що дозволило йому відновити свій вплив у країні.
Видання The Washington Post звертає увагу на стратегічні зміни, які Трамп впровадив під час своєї передвиборчої кампанії. Незважаючи на свою жорстку позицію щодо багатьох питань, його команда переконала його змінити тон і пом’якшити риторику щодо таких тем, як аборти та дострокове голосування, щоб залучити нові електоральні групи, зокрема у важливих штатах Пенсильванія, Мічиган та Вісконсин. Кампанія фокусувалася на питаннях, які є важливими для виборців, таких як економіка, інфляція та імміграція. Стратегічна адаптація поглядів дозволила Трампу здобути перемогу у штатах, де боротьба була особливо напруженою, що стало його політичним “камбеком” після поразки 2020 року.
Time зосереджується на питаннях, які допомогли Трампу залучити широку аудиторію, включно з колишніми прихильниками демократів, представниками молоді, меншинами та виборцями без вищої освіти. Журнал наголошує, що Трамп представив авторитарну програму, яка передбачає масові депортації мігрантів, переслідування політичних опонентів та використання силових структур проти громадян. Автори попереджають, що наслідки його президентства можуть бути історичними та мати серйозний вплив на державний устрій. Водночас вони зазначають, що непередбачуваність Трампа ставить перед суспільством питання, наскільки далеко він готовий зайти, маючи всю повноту влади в своїх руках.
Агентство Associated Press аналізує перемогу Трампа, називаючи її “вражаючим політичним камбеком”, що базується на підтримці розчарованих виборців. У статті зазначено, що він активно атакував свою конкурентку Гарріс, використовуючи особистісні нападки та апокаліптичні прогнози, що створювало образ Америки на порозі краху. Груба риторика Трампа знайшла підтримку серед певної частини суспільства, зокрема серед чоловіків, що є відображенням поляризованого настрою в країні.
У Vox пишуть, що другий термін Трампа може становити серйозну загрозу для американської демократії. Автор Зак Бошамп наголошує, що Трамп зможе використати федеральні інституції для особистої помсти своїм опонентам. Він також звертає увагу на те, що найближче оточення Трампа повністю лояльне йому, що може створити небезпечну ситуацію для демократії. Проте автор залишає певну надію, підкреслюючи, що американська політична система має механізми стримувань та противаг, які можуть зменшити ризики авторитаризму.
У статті The Atlantic “Democracy Is Not Over” Том Ніколс закликає американців до активної громадянської позиції задля збереження демократичних цінностей. Автор наголошує на важливості політичної пильності, посилаючись на слова Вінстона Черчилля: “Це не кінець, а лише початок”. Він вважає, що навіть у такі важкі часи американська демократія здатна вистояти завдяки залученню громадян до політичного життя.
The Guardian висвітлює вплив перемоги Трампа на міжнародну політику США, зокрема на підтримку України. Автори статті припускають, що Трамп може змінити курс щодо України, зменшивши допомогу чи навіть переглянувши стосунки з Росією. Це може суттєво послабити позиції Києва в умовах війни. Хоча раніше Трамп заявляв про здатність зупинити конфлікт за короткий час, його політика в багатьох аспектах є непередбачуваною, що викликає тривогу.
Axios розглядає можливість змін у міжнародних відносинах під впливом Трампа, який може зосередитися на угодах з Росією. У статті зазначено, що деякі світові лідери, як-от прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та прем’єр Ізраїлю Нетаньяху, вже привітали Трампа з перемогою, бачачи в цьому можливості для власних країн. Однак у той же час деякі країни, особливо в Європі, занепокоєні можливими наслідками для стабільності регіону.
The Economist порівнює Трампа з Франкліном Рузвельтом, відзначаючи, що його політика може суттєво змінити міжнародний курс США. За даними видання, під час президентства Трамп, ймовірно, зосередиться на підході, орієнтованому на окремі угоди, що може створити труднощі для традиційних союзників Америки в Європі.
Крім того, The Economist пише, що Трамп може змусити США вести політику, що передбачає угоди, а не союзницькі відносини, а непередбачуваність нового президента США може створити труднощі для американських союзників, зокрема в Європі.
Берлінська Der Tagesspiegel бачить три причини подібної популярності Трампа:
“По-перше, всі попередження про Трампа як про знищувача демократії, фашиста і фігуру, що розколює суспільство, не мали очікуваного ефекту. Не виключено, що ці попередження, навпаки, викликали протилежну реакцію у виборців, що вагаються, проголосували ‘на зло’. По-друге, табір прихильників Трампа включає дуже численний блок молодих, не дуже освічених чоловіків. … Чим активніше боролася Харріс за голоси жінок, тим більше чоловіків переходило на бік Трампа. По-третє, схоже, що Трампу вдалося збільшити частку голосів за рахунок чорношкірих та іспаномовних виборців. Демократам доведеться налаштуватися на те, що в довгій перспективі інтерес меншин неможливо утримувати лише антирасистською риторикою. Політика, що проводиться на благо меншин, має бути відчутною на практиці – у вигляді робочих місць, доступного житла, допомоги сім’ям”.
Традиційні партії США втрачають свій вплив, – журиться варшавський тижневик Polityka:
“Старі впливові партії показали себе ганебно слабкими: республіканці втратили будь-який контроль над ‘своїм’ кандидатом; демократи протягом чотирьох років не могли знайти наступника для Джо Байдена і в результаті виявилися вимушеними в паніці робити ставку на непідготовлену Харріс, яку вони застали зненацька – і довелося всьому навчатися прямо в процесі. Американська демократія, яка протягом 250 років була зразком і прикладом для наслідування у всьому світі, вийшла з цієї виборчої кампанії дуже пошарпаною”.
Ставши президентом, Трамп пуститься у всі тяжкі, – пророкує віденська Kleine Zeitung:
“Наступні чотири роки при Трампі – у разі його обрання – не стануть прямим продовженням його попереднього президентського терміну, що минув у 2021 році. Скоріше світові загрожує нестримна турбоверсія останнього. Усі ‘дорослі’, тобто порівняно помірні сили першої адміністрації, які намагалися стримувати найнебезпечніші наміри Трампа, вже давно пішли. Будь-хто, хто сьогодні претендує на державну посаду в Республіканській партії, радикалізованій рухом “Повернемо Америці колишню велич”, повинен підкоритися ідеям Трампа”.
