Рейси з депортованими українцями зі США: Польщу закликали відмовитися від участі в небезпечних поверненнях

Питання примусового повернення українців із-за кордону під час війни виходить за межі звичайних міграційних процедур, оскільки кожне таке рішення має враховувати реальну безпекову ситуацію в країні, куди людину відправляють. Для українців, які опинилися за кордоном після початку повномасштабного вторгнення або втратили легальний статус уже під час війни, депортація може означати повернення в умови постійної загрози, зруйнованої інфраструктури, обмеженого доступу до житла, медицини та стабільного захисту.

Про що заявили правозахисники

Депортація людей до України, яка живе під постійною загрозою ракетних ударів, бойових дій і руйнування цивільної інфраструктури, стала предметом різкої критики з боку міжнародних правозахисних організацій. Як пише Reuters, Amnesty International та Human Rights First звернули увагу на випадки, у яких українців зі США повертали через Польщу до України, попри те що безпекова ситуація в країні залишається небезпечною для цивільного населення. Правозахисники вважають, що така практика може суперечити міжнародному праву, оскільки люди фактично опиняються в умовах активної війни.

Amnesty International та Human Rights First закликали Польщу не приймати у своїх аеропортах рейси зі Сполучених Штатів, якими перевозять депортованих українців. Організації наголосили, що Варшава має відмовитися від будь-якої участі в таких операціях, навіть якщо польська територія використовується лише як транзитний маршрут.

За даними правозахисників, у листопаді 2025 року та березні 2026 року Міграційна та митна служба США провела щонайменше дві операції через Польщу. У межах цих рейсів до України депортували понад 50 людей.

Правозахисні організації вказують, що примусове повернення українців до країни, де триває війна і ракетні удари можуть відбуватися в різних регіонах, створює серйозні ризики для життя та безпеки людей. У їхній оцінці, передача людей у зону активних бойових дій є шокуючою практикою, яка може порушувати міжнародні зобов’язання щодо захисту осіб від повернення в небезпечні умови.

Окрему увагу Amnesty International та Human Rights First звернули на рейс із Фенікса, штат Аризона, який приземлився в польському аеропорту «Жешув-Ясьонка». Правозахисники вважають цей випадок прикладом того, як польська інфраструктура могла бути використана для повернення українців до країни, де вони можуть опинитися під загрозою через війну.

Яку роль в цій ситуації бачать за Польщею

У зверненні правозахисників підкреслюється, що Польща після початку повномасштабного вторгнення прийняла велику кількість українців і надала їм прихисток. Через це, на думку організацій, польська влада має особливо уважно ставитися до випадків, коли українців повертають у небезпечні умови через польські аеропорти.

Правозахисники закликають Варшаву не допомагати політиці адміністрації президента США Дональда Трампа щодо депортації українців. Вони наголошують, що навіть транзитна участь може мати наслідки для людей, яких після прибуття до Польщі далі відправляють в Україну.

Позиція МЗС Польщі

Прессекретарка Міністерства закордонних справ Польщі Кароліна Галецька заявила, що Варшава не має угоди або домовленості зі Сполученими Штатами щодо депортацій українців. За її словами, ця ситуація стосується відносин між Україною та США, а Польща виступала лише транзитним пунктом.

Польська сторона наполягає, що не брала безпосередньої участі в депортаційних процедурах. Водночас правозахисники ставлять питання ширше: чи може держава, через територію якої перевозять людей у країну війни, повністю відмежуватися від відповідальності за наслідки такого транзиту.

Чому ця ситуація важлива для українців за кордоном

Ситуація з депортаційними рейсами показала вразливість українців, які перебувають за межами країни й можуть втратити правовий захист через рішення іноземних міграційних органів. Для людей, яких повертають до України під час війни, наслідки депортації не обмежуються зміною країни перебування, оскільки після прибуття вони можуть зіткнутися з ризиками для життя, нестачею житла, медичними проблемами або відсутністю підтримки.

Заклик Amnesty International та Human Rights First до Польщі стосується не лише окремих рейсів, а ширшого питання безпечного повернення людей у країну, де тривають бойові дії. Правозахисники наполягають, що держави мають оцінювати не тільки юридичний статус депортованих, а й реальні умови, у які їх відправляють.