Російська влада почала переводити зовнішню торгівлю з Китаєм на криптовалюту, зокрема для компаній, які закуповують товари подвійного призначення — ті, що можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях. Про це повідомляє The Moscow Times.
Джерела видання зазначають, що першими учасниками цього експерименту стали виробники електроніки, окремі члени Торгово-промислової палати Росії та кілька банків. Пріоритет було надано компаніям, які зіткнулися з труднощами при проведенні платежів через санкції, зокрема в Китаї та інших країнах. Ці компанії мають найбільший оборот, і саме їх російський уряд вирішив залучити до експериментального правового режиму (ЕПР).
Поправки, що дозволяють використовувати криптовалюту для зовнішньоторговельних контрактів, були підписані президентом Росії на початку серпня 2024 року і набули чинності 1 вересня. Окрім можливості використовувати цифрові валюти для міжнародних платежів, ці зміни дозволяють проводити біржові операції з криптовалютою під наглядом Центробанку Росії.
Утім, експерти висловлюють сумніви щодо ефективності такого підходу. Михайло Успенський, член експертної ради Держдуми з регулювання криптовалют, заявив, що наразі доступ до ЕПР обмежений, і середній бізнес не може долучитися до цього “елітарного клубу”. З іншого боку, Юрій Брісов, партнер консалтингової компанії Digital & Anologue Partners, наголошує, що спроби обходу санкцій через криптовалюту можуть швидко провалитися, оскільки всі транзакції у блокчейні відкриті для перевірки.
Проблеми з платежами між Росією та Китаєм загострилися в грудні 2023 року після підписання президентом США Джо Байденом указу про вторинні санкції. Це призвело до того, що великі китайські банки перестали приймати платежі з Росії, навіть у юанях. У липні 2024 року стало відомо, що китайські фінансові установи почали негласно поділяти юань на «чистий» і «брудний», відмовляючись працювати з останнім, що пов’язаний із Росією.
