Росія може майже вдвічі збільшити доходи від нафти у квітні – до близько $9 млрд. Про це повідомляє Reuters із посиланням на власні розрахунки, на тлі загострення ситуації на Близькому Сході та обмежень у районі Ормузької протоки.
За підрахунками агентства, у квітні нафтові надходження Росії можуть зрости приблизно до 700 млрд рублів (близько $9 млрд), тоді як у березні вони становили орієнтовно $4,2 млрд. Водночас у бюджеті РФ на 2026 рік закладено 7,9 трлн рублів доходів від податку на видобуток корисних копалин.
Зростання доходів пов’язане зі стрибком цін на нафту. Середня ціна російської Urals у березні піднялася до $77 за барель – це найвищий рівень із жовтня 2023 року, згідно з даними Міністерства економіки РФ. Для порівняння, у лютому вона становила $44,59. У бюджетних розрахунках РФ орієнтир був значно нижчим – $59 за барель.
Кінцевий обсяг надприбутків, як зазначається, залежатиме від тривалості іранської кризи та ситуації в Ормузькій протоці.
Ормузька протока залишається ключовим енергетичним маршрутом світу, через який проходить близько п’ятої частини глобальних постачань нафти та зрідженого газу. Будь-яка дестабілізація в цьому районі швидко впливає на світові ціни. Через загрозу ударів з боку Ірану судноплавство там фактично було обмежене, що змусило частину компаній скоротити рух танкерів.
У березні ситуація навколо протоки різко загострилася: окремі судна проходили маршрут попри ризики, а США та союзники почали обговорювати посилення військового супроводу торговельних кораблів. 14 березня президент США Дональд Трамп заявив, що американське ВМС “дуже скоро” почне супроводжувати комерційні танкери та закликав інші країни долучитися до захисту морських шляхів.
Згодом сформувалася міжнародна коаліція за участі Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Японії та Канади, яка засудила атаки на цивільну інфраструктуру та заявила про готовність гарантувати безпеку судноплавства. Водночас Іран запроваджував власні обмеження, заявляючи про контроль над проходом суден і поділ їх за політичними критеріями.
У своїх заявах Тегеран говорив про пропуск лише для тих, хто не входить до списку “ворогів”. У відповідь Дональд Трамп погрожував знищити енергетичну інфраструктуру Ірану, якщо блокування не буде знято. Пізніше Іран закріпив позицію в ООН, обмеживши прохід суден США, Ізраїлю та інших “учасникам агресії”, дозволяючи рух лише “неворожим” суднам за погодженням із Тегераном.
Попри напруження, окремі танкери, зокрема P. Aliki із саудівською нафтою, змогли пройти через протоку. Водночас дефіцит і ризики на ринку зберігаються, а у Вашингтоні вже відкрито говорять про вплив кризи на глобальні постачання енергоносіїв.
