Ще кілька десятиліть тому штучний інтелект (ШІ) був лише фантастичною ідеєю з фільмів і романів. Сьогодні ж він стрімко інтегрується у всі аспекти нашого життя. Від медичних діагнозів до автономних автомобілів, від алгоритмів соцмереж до воєнних систем — ШІ вже змінює світ. Вже зараз можна впевнено стверджувати наскільки використання технологій спростило та прискорило повсякденні процеси людської діяльності – від рутинних, до творчих. Але з кожним днем суспільство все більше починає турбувати питання – що, якщо найбільший винахід людства стане його найбільшим прокляттям?
Світ стоїть на порозі епохи, коли штучний інтелект не просто автоматизуватиме рутинні завдання, а перевершує людський розум у багатьох аспектах. Адже неможливо заперечувати той факт, що технології, що мали б зробити наше життя легшим, уже зараз стають інструментами маніпуляції, контролю та масового безробіття. Напевно не за горами той час, коли суперінтелект зможе сам диктувати правила гри.
Штучний інтелект в нашому житті
Станом на 2023 рік Україна посіла 55 місце за Індексом готовності уряду до впровадження штучного інтелекту (Government AI Readiness Index).
Водночас у міжнародному рейтингу використання штучного інтелекту у 2023 році Україна ввійшла до групи країн з найнижчим показником, серед яких Гватемала, Парагвай, Венесуела, Сальвадор.
За даними опитування Центру Разумкова, лише 42% опитаних українців мають приблизне уявлення, що з себе являє штучний інтелект, а 33,9% взагалі не знають, що це таке. Натомість, 24% впевнені, що добре знають нову технологію.
Щодо популярності чат-бота GPT, склалася наступна картина:
- 8,6% опитуваних активно використовують його у роботі;
- 64% не користуються ним;
- 9% не знають, що це таке.
При цьому варто зазначити, що люди віком від 18 до 39 років сприймають чат-бот GPT лише як розвагу.
Сфери використання ШІ дуже різноманітні. Сьогодні здібності нової технології все більше використовуються в освіті. Так за даними Всеукраїнського дослідження перспектив ШІ у шкільній освіті, проведеного у вересні-жовтні 2023 року за ініціативи Малої академії наук України та Projector Institute, було встановлено, що 76% педагогів хоча б раз, а користувалися ШІ. Освітяни зазначають, що використовують сервіси ШІ у своїй діяльності задля підготовки до занять, створення тестів для домашнього завдання, під час проведення уроків, а також для перевірки знань учнів і навіть у позакласній роботі.
Крім того, чим молодший вік педагога, тим охочіше він застосовує новітню технологію у своїй праці. Школярі взагалі охоче користуються ШІ. Так 91% школярів знає хоча б про один із сервісів ШІ, а 78% респондентів їх активно використовує. 6 із 10 опитаних учнів уже використовували сервіси ШІ, готуючи домашні завдання. 85% дітей використовували ШІ хоча б раз, а третина з них робить це як мінімум щотижня. Також близько 40% зазначають, що використовували ШІ під час уроків у школі.
Топ користування учнями та їх вчителями цифровими технологіями має наступний вигляд:
- ChatGPT – 68% користувачів;
- проєкт від “На урок” – 49% користувачів;
- Bard Google – 16% користувачів;
- Midjourney – 15% користувачів;
- Grammarly – 14% користувачів;
- Notion AI – 7 % користувачів;
- Stable Diffusion – 4% користувачів.
Проте 39% педагогів не мають наміру радити своїм учням використовувати ШІ у навчанні. Це пояснюється тим, що недоліки технології, зокрема у використанні для навчальних потреб, також очевидні для освітян. Серед проблем вчителі зазначають невміння школярів користуватися першоджерелами та виявляти дійсно вірну інформацію, так як вони просто покладаються на дані ШІ. В свою чергу ШІ робить елементарні логічні помилки, або ж дані, на які він спирається, можуть містити неточності чи бути уже не актуальними.
Активно застосовується ШІ і в сфері бізнесу. На це вказують дані опитування освітньої лабораторії Projector Al Lab, проведеного серед працівників 150 українських компаній влітку 2023 року:
- 51% респондентів зазначили, що використовують у своїй роботі ШІ “час від часу”:
- 22% опитуваних користуються технологією “часто”;
- 20 % респондентів вказали, що користуються “рідко” або взагалі не користуються.
Найактивнішими користувачами штучного інтелекту серед опитаних компаній стали дизайнери (65%). Після них ідуть копірайтери (52%), представники маркетингу та PR (49%) , керівники команд (39%) й інженери-розробники (21%).
За допомогою ШІ вони вирішують такі задачі як:
- генерування ідей -66%;
- створення зображень – 58%;
- створення та обробка відео/аудіо – 8%;
- написання чи редагування текстів – 81%;
- переклад на іншу мову – 41%;
- автоматизація бізнес-процесів -13.
44% респондентів бачать перевагу у використанні цієї технології у своїй роботі, так як вона сприяє збільшенню швидкості, а отже підвищенню продуктивності праці. 18% опитуваних вказали на допомогу у творчості. Лише 6% зазначили в ризиках можливу втрату роботи чи інший негативний вплив на кар’єру й професію.
Як зароджувався штучний інтелект
Штучний інтелект — це не новий феномен. Його ідея зародилася задовго до появи сучасних технологій. За декілька десятиліть людство пройшло шлях від фантастичних уявлень до створення систем, що впливають на всі аспекти життя. Перші ідеї про створення механізмів, які можуть мислити, з’явилися ще в античності. Так ще у далекому XVII столітті філософ Рене Декарт припустив, що мислення можна відтворити як механічний процес.
І вже у XVIII столітті було винайдено механічний автомат під назвою “Турецький шахіст”. Цей автомат вдавав гру в шахи, хоча це була лише хитрість. Він мав вигляд тумби зі встановленою на ній шахівницею, біля якої містилася скульптура чоловіка в турецькому одязі. З 1770 року до його руйнування внаслідок пожежі 1854 року різні власники представляли цей пристрій як автоматон, хоча зрештою було доведено, що то була ретельно продумана містифікація і пристрій приховано керувався людиною. Його сконструював у 1770 році Вольфганг фон Кемпелен, щоб справити враження на імператрицю Марію Терезію. Механізм сприймався як штучний шахіст, здатний обіграти будь якого суперника-людину. І хоча зрештою виявилося, що ним керувала людина, це стало першою спробою людства до створення нової технології.
У 1936 році Алан Тюрінг розробив “машину Тюрінга” — концепцію, яка заклала основу сучасних обчислювальних систем. А у 1943 році Уолтер Піттс і Уоррен Маккаллох створили математичну модель нейронів, яка стала фундаментом для нейромереж.
1950–1960-ті роки вважаються періодом народження власне штучного інтелекту. Термін “штучний інтелект” був уперше запропонований у 1956 році на Дартмутській конференції. Цей рік вважається офіційним стартом ери ШІ.
У 1956 році з’являються перші програми ШІ, здатні вирішувати математичні задачі. А вже у 1960-тих роках запрацювали перші чат-боти, такі як ELIZA. Вони здатні були імітувати спілкування з психотерапевтом. Але на той час можливості ШІ були дуже обмежені. Він міг виконувати завдання лише за чітко прописаним алгоритмом дій.
Надалі, попри великий ентузіазм, розвиток ШІ наштовхнувся на серйозні обмеження. Не вистачало якісних даних. А вчені постійно наштовхувалися на труднощі, які не виправдовували їх очікувань. У цей період фінансування досліджень ШІ значно скоротилося, що отримало назву “зима штучного інтелекту”. Лише у 1990-ті роки з’явився новий поштовх для розвитку здібностей штучного інтелекту. В цей період починають розробляти алгоритми машинного навчання, які дозволяли системам самостійно навчатися на основі даних. І от у 1997 році комп’ютер Deep Blue від IBM перемагає у чемпіона світу Гаррі Каспарова в шахах. Це стало переломним моментом у розумінні можливостей ШІ. Системи привертають до себе увагу і їх починають активно використовувати для аналізу даних, автоматизації процесів та прогнозування.
Надалі Інтернет і збільшення обсягу цифрових даних стали каталізатором розвитку ШІ. З’явилися нові підходи, такі як глибоке навчання, яке дозволило нейромережам аналізувати величезні обсяги інформації. Так у 2011 році було вперше продемонстровано здатність ШІ розуміти складні запитання, коли Watson від IBM переміг у телевізійній грі Jeopardу. У 2012 році нейромережа від Google навчилася розпізнавати зображення котів без людської допомоги.
Сучасний ШІ інтегрований у всі аспекти життя. Люди користуються ботами-помічниками на кшталт Alexa, Siri, Google Assistant. Алгоритми ШІ дозволяють виявляти ракові пухлини на ранніх стадіях, прогнозувати ризики захворювань і персоналізувати лікування. Платформи адаптивного навчання допомагають учням отримувати знання у зручний спосіб, враховуючи їхній темп і рівень.
Автономні автомобілі Tesla та системи керування повітряним рухом демонструють, як ШІ може підвищити безпеку та ефективність. Розумні алгоритми аналізують ринки, автоматизують процеси та підвищують прибутковість. ШІ використовують для розвідки, керування дронами і навіть розробки автономної зброї.
Зараз ми перебуваємо на межі епохи, коли штучний інтелект може перевершити людський. Суперінтелект може вирішити глобальні проблеми або стати неконтрольованою загрозою. І тепер перед суспільством вже постає задача знайти баланс між використанням ШІ і збереженням власної унікальності.
Темний бік штучного інтелекту
Проте не все так райдужно з використанням штучного інтелекту. Дослідження, проведене вченими з Університету Пенсільванії (США) виявило, що використання штучного інтелекту в навчальному процесі може негативно впливати на якість знань учнів. Виконуючи завдання з чатом GPT група учнів виконала на 48% більше завдань правильно, ніж ті, хто навчався самостійно. Але, водночас група, що використовувала ШІ, мала на 17% гірші результати порівняно з учнями, які навчалися самостійно. Як виявилося, учасники експерименту навіть не вчитувалися в запитання тестів, а просто запитували готові відповіді у ШІ, що ускладнювало формування навичок вирішення завдань. Сам ШІ припустився помилок в арифметичних обчисленнях у 8% випадків, а у підходах до вирішення завдань у 42% випадків. В той час, як учні були впевнені у стовідсотковій правильності своїх відповідей і значно переоцінювали свої уміння, сліпо довіряючи ШІ.
Варто зрозуміти, що ШІ далеко не ідеальний. У 2018 році автономний автомобіль Uber на смерть збив пішохода через помилкове розпізнавання об’єкта. У 2020 році водій електрокара Tesla активував систему автономного управління Full Self-Driving, яка не змогла виконати поворот, через що автомобіль зіткнувся з одним із біло-зелених стовпчиків. Декілька подібних аварій через FSD також зафіксовано у 2021 році в Техасі, Канаді та Норвегії.
Алгоритми для найму працівників Amazon виявилися упередженими проти жінок через викривлені дані, на яких вони навчалися. ШІ виявився справжнім сексистом. Так у 2014 році Amazon створила алгоритм, який повинен був аналізувати резюме та мотиваційні листи здобувачів роботи, а потім оцінювати їх по шкалі від одного до п’яти. У 2015 році виявилось, що штучний інтелект бракував анкети зі словом “жінка”. Програму намагались відредагувати, але все одно визнали ненадійною та закрили.
Насправді, загроз від використання такої технології чимало. Генеративний ШІ, як ChatGPT чи MidJourney, вже зараз створює фальшиві зображення, тексти й відео. Це відкриває двері для масштабних кампаній дезінформації. Хакери використовують ШІ для створення вірусів, а терористичні групи — для розробки автономних атакуючих систем.
В руках же талановитих авторів ШІ здатен стати саме тим необхідним інструментом для покращення їхньої діяльності. Поєднуючись з фантазією і творчою майстерністю людей, ШІ стає новим засобом, завдяки якому письменники досягають нових висот і отримують бачення власних книг з боку програми. Автори-початківці можуть з допомогою ШІ вчитися новим аспектам своєї діяльності й формування повноцінних історій та поезії, а професійні письменники відкривають для себе нові направлення творчості й аналіз своїх сюжетів.
Не варто думати, що написання книг за допомогою ШІ – це щось погане. Не потрібно давати програмі все робити за вас. Вона лише надає потрібні матеріали, доступні приклади та аналіз авторських ідей, але у керма корабля фантазії знаходиться все той же самий автор і лише йому вирішувати як найкраще скористатися допомогою ШІ при написанні книги. Програма відкриває нові горизонти для всіх людей і дає можливість по новому поглянути на творчий процес, набути початкові необхідні навички й вдосконалити власні авторські ідеї, відшліфувавши їх до блиску.
Однак, попри всю свою корисність, ШІ вже встиг спричинити певні незручності на ринку електронних книг. Один із таких випадків стався в компанії Amazon, змусивши її обмежити продаж електронних книг на власній платформі Kindle Direct Publishing. Як пояснили представники самої компанії це обмеження сталося через значний книжковий спам, в ході якого збільшився продаж електронних книг, згенерованих за допомогою ШІ. Саме для зменшення цього спаму, компанія і ввела суттєві обмеження для продажу подібних книг. Тепер на платформі в день користувачі можуть публікувати не більше трьох книг для продажу.
На початку вересня компанія попередила всіх авторів, що тепер на платформі буде діяти відстеження контенту, згенерованого завдяки ШІ, і відтепер він буде підлягати ретельній модерації. Ці нововведення були створені після значного виявлення книг, створених ШІ, котрі нахабно імітували праці реальних талановитих авторів. У серпні газета The New York Times також опублікувала цікаве детальне розслідування під час якого підтвердила факт продажу на Amazon згенерованих книг, які були опубліковані від імені фейкових авторів, котрі мали на своїх аватарках фото, згенеровані ШІ. На тлі цієї загрози розповсюдження контенту, створеного руками ШІ, значним гравцям ринку, які працювали зі штучним інтелектом, таким, як Google, Microsoft та OpenAI довелося взяти перед Білим Домом всю відповідальність по розвитку ШІ та обов’язки по його добросовісному використанню у всіх сферах людської діяльності.
Сьогодні існує безліч сайтів, які щодня генерують інформацію за допомогою ШІ. Зазвичай такі сайти мають загальні назви, як-от iBusiness Day чи Daily Time Update, та видають інформацію десятками мов. Для творців таких сайтів важлива не якість, а кількість. І на превеликий жаль, аудиторія, що поглинає такі новини, з кожним днем зростає. В свою чергу пошукова система Google не розпізнає інформацію створену ШІ, але охоче пропонує її в топах. Такі діпфейки можуть не просто дезінформувати населення, а й призвести до серйозних негативних наслідків для добробуту цілої країни.
Не зважаючи на той факт, що використання ШІ піднімає такі серйозні та дійсно хвилюючі питання, українці все ще не задумуються над його застосуванням. Так, повертаючись до опитування Центру Разумкова, маємо дуже неоднозначне ставлення до поширення технології ШІ з боку суспільства. 32,4% вважають, що жодних обмежень технологія не потребує. А 27% респондентів взагалі не задумуються над цим. На необхідність контролю та обмежень вказали тільки 34% українців.
Суперінтелект — це не просто технологія, це виклик усій людській цивілізації. Ми вже бачимо, як ШІ змінює світ: від персональних помічників до автономної зброї, від створення творів мистецтва до прийняття критичних рішень. Але що станеться, коли його потужність перевищить наші можливості контролю?
Ми ризикуємо створити істоту, для якої людство стане не більше, ніж черговою змінною в рівнянні. Без належного регулювання й етичних меж суперінтелект може перетворити наші ідеали на інструменти для досягнення своїх цілей. Його рішення можуть бути настільки чужими нашій логіці, що ми не встигнемо зрозуміти, коли й чому все пішло не так.
Чи готові ми довірити власне майбутнє технології, яку не до кінця розуміємо? Це питання стоїть перед кожним із нас. Відповідь визначить, чи стане суперінтелект нашим союзником у побудові утопії, чи винесе вирок існуванню людства. Майбутнє вже на порозі, і нам час вирішувати, чи відчиняти двері.
