Статус біженців для українців та зростання кількості нових громадян: як змінюється правове поле у Польщі

Упродовж останніх років Польща стала одним з головних напрямків міграції для українців. Повномасштабна війна в Україні посилила цей процес, але паралельно відкрила цілу низку юридичних і правових колізій. З одного боку, зберігається механізм тимчасового захисту, який гарантує легальне перебування громадян України на території Польщі. З іншого боку, дедалі більше українців стикаються з відмовами у наданні статусу біженця чи додаткового захисту. Водночас помітно зростає кількість тих, хто отримує польське громадянство, що робить ситуацію подвійною: відмова у міжнародному захисті не означає автоматичної втрати права легально жити в країні, але водночас підкреслює, що критерії для набуття статусу біженця залишаються вкрай вузькими.

Відмови у наданні статусу біженця

Управління у справах іноземців Польщі підкреслює, що більшість громадян України не відповідають вимогам для отримання міжнародного захисту, який включає статус біженця або додатковий захист. Про це повідомляє inPoland.

Лише від березня 2025 році, за результатами індивідуальної оцінки кожної поданої справи, було ухвалено близько тисячі рішень з відмовою, і, за прогнозами, кількість таких випадків у майбутньому лише збільшуватиметься. У відомстві пояснюють, що при ухваленні рішень враховуються обставини, пов’язані з безпековою ситуацією у конкретному регіоні проживання заявника в Україні, а також можливості реалізації ним громадянських прав і доступу до державних послуг.

Окремо наголошується, що факт мобілізації не може вважатися підставою для надання статусу біженця. Такий підхід свідчить про суворе дотримання польськими органами міжнародних стандартів: біженцем визнається лише та особа, яка має доведений і обґрунтований страх переслідувань за певними ознаками, а не будь-хто, хто змушений залишити країну через загальний воєнний стан.

Однак попри жорстку позицію щодо статусу біженця, українці залишаються під захистом європейських рішень. Президент Польщі Кароль Навроцький ветував поправки до спецзакону, але у Варшаві нагадують: громадяни України й надалі користуються тимчасовим захистом, визначеним Радою ЄС. Це гарантує їм легальне проживання, доступ до ринку праці та базових соціальних послуг. Таким чином, відмова у статусі біженця не прирівнюється до автоматичної депортації чи втрати законних підстав перебування.

Зростання кількості нових громадян

Паралельно зростає кількість іноземців, які отримують польське громадянство. Лише у 2024 році громадянство надали 16 342 особам — на 37 % більше, ніж роком раніше, і це найбільший показник за останнє десятиліття.

Від 2012 до 2024 року кількість нових громадян Польщі збільшилася вчетверо. Найчисленнішою групою серед нових громадян є українці, які складають понад половину від загальної кількості. Водночас збільшується частка білорусів, росіян, в’єтнамців, вірменів, турків та громадян Ізраїлю, особливо тих, хто має польське походження.

Законодавство Польщі пропонує кілька шляхів набуття громадянства. Найпростіший варіант — довести польське походження через документи предків. Якщо ж таких доказів немає, іноземець може подати заяву за умови довготривалого легального проживання, наявності власного житла, стабільного доходу та знання польської мови. Для тих, хто перебуває у шлюбі з громадянином Польщі, передбачені скорочені строки проживання. Крім того, зберігається право звернутися до президента з проханням надати громадянство у виняткових випадках, аргументуючи свої зв’язки з країною. У 2024 році Анджей Дуда підписав укази про надання громадянства понад півтори тисячі осіб.

Отже, ситуація з українцями у Польщі демонструє різноспрямовану динаміку: відмови у статусі біженця зростають, але водночас відкривається дедалі більше можливостей для інтеграції через механізм тимчасового захисту та отримання громадянства. Це свідчить про перехід від екстреного реагування на міграційну хвилю до більш тривалої стратегії: замість масового надання статусу біженця Польща вибудовує систему, у якій українці з часом отримують шанс не лише залишатися, але й ставати повноправними громадянами.