Статус українських біженців у ЄС планують переглянути: під увагою окремі категорії громадян

Повномасштабна війна змусила мільйони українців шукати безпечне місце за межами країни, а Європейський Союз уперше застосував механізм тимчасового захисту в таких масштабах. За кілька років цей статус став для людей основою щоденного життя: він дав можливість працювати, навчати дітей, отримувати медичну допомогу й соціальну підтримку. Однак наближення 2027 року поступово переводить питання з площини термінового прихистку у сферу довгострокової міграційної політики, де кожна країна ЄС враховуватиме власні правила, ресурси та підходи до інтеграції.

Що обговорюють в Європейському Союзі

Європейський Союз розглядає можливі зміни статусу для українських біженців після березня 2027 року. За даними медіа, серед варіантів обговорюють продовження тимчасового захисту для окремих груп, тоді як для частини громадян можуть запропонувати інші механізми легального перебування.

Окрему увагу в дискусіях приділяють українцям, які приїхали з відносно безпечних областей, а також чоловікам мобілізаційного віку. Остаточного рішення ще немає, оскільки Європейська комісія має представити свою пропозицію приблизно наприкінці травня 2026 року.

Представники країн ЄС вже провели технічні консультації щодо майбутнього статусу українців. Старший радник з питань політики притулку у Віденському Міжнародному центрі розвитку міграційної політики Мартін Вагнер зазначав, що прогнозувати остаточну позицію Єврокомісії складно, оскільки текст майбутньої пропозиції ще узгоджується.

Зміни, які можуть статися після завершення тимчасового захисту

Після березня 2027 року українцям, які залишатимуться в ЄС без національного дозволу на проживання, може знадобитися нова правова підстава для перебування. У разі відсутності такого документа людина ризикуватиме отримати вимогу залишити країну, хоча конкретні наслідки залежатимуть від законодавства держави, у якій вона проживає.

Єдиного механізму для всіх українців, імовірно, не буде. Умови легалізації визначатимуть країни ЄС окремо, зважаючи на працевлаштування, навчання, сімейні обставини, рівень інтеграції, наявність житла, дохід та інші підстави для довгострокового перебування.

Які варіанти матимуть українці

Після завершення дії тимчасового захисту українці матимуть два базові шляхи. Перший передбачає оформлення національного дозволу на проживання в країні фактичного перебування. Другий варіант пов’язаний з добровільним поверненням в Україну.

Оформлення національного статусу стане повноцінною міграційною процедурою, у межах якої людина повинна буде підтвердити підстави для проживання. Такими підставами можуть бути робота, навчання, возз’єднання сім’ї, підприємницька діяльність або інші законні причини, передбачені правилами конкретної держави.

У різних країнах вимоги відрізнятимуться. Одні держави можуть робити акцент на трудовому контракті та стабільному доході, інші вимагатимуть підтвердження житла, знання мови або проходження інтеграційних курсів. Перехід із тимчасового захисту на національний дозвіл, за наявними оцінками, навряд чи відбуватиметься автоматично.

Чому частина українців залишиться в ЄС

На території Європейського Союзу зі статусом тимчасового захисту перебувають близько 4,7 мільйона українців, і ця кількість продовжує змінюватися. За роки війни частина людей уже встигла адаптуватися в нових країнах, знайти роботу, вивчити мову, влаштувати дітей до шкіл і побудувати побут, який складно швидко перенести назад.

Особливо це стосується тих українців, які мають стабільну роботу, професійну кваліфікацію, родинні зв’язки або дітей, що інтегрувалися в місцеву систему освіти. Для таких людей національний дозвіл на проживання може стати способом залишитися в країні після завершення загального режиму тимчасового захисту.

Що важливо врахувати українцям

Українцям в ЄС варто стежити за рішеннями Європейської комісії та правилами країни, де вони проживають, оскільки майбутні умови можуть відрізнятися навіть у межах одного загального європейського підходу. Особливе значення матимуть документи, що підтверджують роботу, навчання, житло, доходи, сімейний стан і тривалість перебування.

У більшості країн період тимчасового захисту автоматично не зараховується до строку, необхідного для отримання постійного проживання, хоча окремі держави можуть передбачити винятки. Через це підготовка до можливої зміни статусу залежатиме від конкретної країни, її міграційних процедур і майбутнього рішення ЄС щодо українців після 2027 року.