Світ після ядерних обмежень: чого очікувати після закінчення терміну чинності Договору про стратегічні наступальні озброєння СНО-ІІІ
5 лютого закінчився строк дії Договору між Росією та Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, відомого як СНО-ІІІ, який американці називають START. Цей документ упродовж багатьох років визначав правила для двох найбільших у світі національних ядерних арсеналів і вважався однією з ключових опор міжнародної системи контролю над озброєннями. Після завершення його чинності юридичних обмежень, які стримували б сторони від нарощування стратегічних ядерних сил, більше не залишиться.
Договір про стратегічні наступальні озброєння було укладено у 2010 році тодішніми президентами Сполучених Штатів Америки і Росії Бараком Обамою та Дмитрієм Медведєвим, а у 2021 році його дію продовжили ще на п’ять років. Угода встановлювала граничні показники для кількості носіїв ядерних боєзарядів на рівні 800 одиниць, з яких не більше 700 могли перебувати в розгорнутому стані, тобто бути встановленими на платформах і готовими до використання, а також обмежувала загальну кількість стратегічних ядерних боєзарядів до однієї тисячі п’ятисот п’ятдесяти одиниць.
Ця подія стала темою активної уваги європейських засобів масової інформації, які розглядають її як одну з ключових для міжнародної безпеки найближчих років. У публікаціях наголошується, що йдеться не лише про черговий етап у відносинах між Сполученими Штатами Америки та Росією, а про документ, який упродовж тривалого часу залишався важливим елементом глобальної системи стримування і передбачуваності у сфері ядерних озброєнь.
Der Standard, Австрія
Хоча Дональд Трамп і обіцяє укласти новий договір, в якому братиме участь також Китай, віденська газета Der Standard слабо вірить у таку перспективу.
«Міжнародні договори про озброєння потребують багаторічної підготовки і довіри, яка досягається внаслідок взаємного контролю. Наразі бракує і першого, і другого, а через непередбачуваність Трампа ситуація лише погіршується. Майже щотижневі ядерні погрози, які лунають з боку Кремля, лише підливають олії у вогонь.
Водночас Трамп не зміг використати свої нібито добрі відносини з Путіним для того, щоб заздалегідь залучити Китай до переговорів за посередництва Москви. Таким чином, без Договору про стратегічні наступальні озброєння третьої редакції і без нового договору раптово відкривається часовий проміжок, у якому просто відсутнє ефективне саморегулювання держав. А отже, з’являється загроза нової гонки ядерних озброєнь».
Le Monde, Франція
Паризька газета Le Monde застерігає:
«Похорон Договору про стратегічні наступальні озброєння третьої редакції означає початок нової ери ядерного стримування, і це не віщує нічого доброго. Такий розвиток подій може сприяти як горизонтальному поширенню, тобто зростанню кількості країн, які володіють ядерною зброєю, так і вертикальному, а саме збільшенню вже наявних арсеналів.
Ця нова ера йде пліч-о-пліч зі знеціненням значущості цієї теми, яка тривалий час вважалася табуйованою. А безвідповідальні погрози Володимира Путіна в контексті війни проти України атакувати країни Організації Північноатлантичного договору тактичною ядерною зброєю лише слугують цьому підтвердженням».
The Irish Times, Ірландія
Дублінська газета The Irish Times вказує на відсутність політичної волі, спрямованої на запобігання новій ядерній гонці:
«У 1986 в світі налічувалося близько 70400 боєголовок, сьогодні їх приблизно 12500, і це скорочення стало результатом багаторічних постійних переговорів між Вашингтоном і Москвою. Поширення ядерної зброї на такі держави, як Північна Корея, Пакистан та Ізраїль, принесло із собою нову невизначеність і ризики.
Запланована Дональдом Трампом протиракетна система під назвою Золотий купол також загрожує зменшити стримувальний ефект щодо російської та китайської ядерної зброї і підштовхнути ці країни до розроблення нових систем з метою подолання американської оборони. Настання нової епохи ядерного балансування на межі є лякаючою перспективою, але водночас і цілком реальним ризиком».
Politiken, Данія
Копенгагенська газета Politiken говорить відверто:
«Не продовжити дію Договору про стратегічні наступальні озброєння третьої редакції було б верхом безглуздя. Безумовно, ці договори мали чимало недоліків, не в останню чергу той факт, що вони охоплювали лише Сполучені Штати Америки та Росію. Проте водночас вони забезпечували мінімальний контроль і гарантували бодай якусь співпрацю, а все це разом знижувало ризик непорозумінь.
Тепер необхідно вибудовувати новий режим контролю, і лідери Росії, Америки та Китаю мають усвідомити цю потребу. У світовій ядерній війні не буде переможців, будуть лише ті, хто програв. Дональд Трамп, Володимир Путін і Сі Цзіньпін болісно одержимі власною спадщиною і величчю своїх націй. Усі троє прагнуть приєднати території інших держав і встановити там свої прапори. Але який у цьому сенс, якщо вся планета вибухне».
Jutarnji list, Хорватія
Загребська газета Jutarnji list вітає ідею ядерного озброєння європейського континенту:
«29 січня федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що європейські країни починають замислюватися над ідеєю створення спільного ядерного щита. Російські засоби масової інформації бурхливо відреагували на висловлювання Мерца.
Це означає, що ідея є вдалою, оскільки нівелює плани Москви щодо шантажу Європи і примушування її до поступок за допомогою ядерних погроз. Незалежність у сфері оборони і здатність давати відсіч мають доленосне значення для виживання Європейського Союзу та Європи. Навіть якщо йдеться про ядерний варіант».
