Світова економіка втратила 50 млрд доларів через дефіцит нафти під час конфлікту з Іраном

Світова економіка зазнала збитків на суму понад 50 мільярдів доларів через припинення видобутку сирої нафти від моменту початку воєнних дій з Іраном майже 50 днів тому. Згідно з аналітичними даними, з глобального ринку вибуло понад 500 мільйонів барелів нафти та конденсату, що фахівці називають найбільш масштабним збоєм у системі енергопостачання за всю сучасну історію.

Експерти прогнозують, що негативні наслідки цього дефіциту впливатимуть на світові ринки протягом багатьох місяців або навіть років.

Для наочності масштабів втрат аналітики зазначають, що зниклий з ринку обсяг нафти еквівалентний повному забезпеченню світової авіації протягом десяти тижнів або зупинці всього дорожнього руху на планеті на 11 днів.

За оцінками фахівців, втрачених 500 мільйонів барелів вистачило б для покриття місячного попиту на енергоносії у США або всього обсягу споживання нафти країнами Європи протягом аналогічного періоду. Більше того, цей обсяг дорівнює шести рокам роботи всіх підрозділів, що представляють Збройні сили США, виходячи з показників їхнього середньорічного використання пального.

«З глобального ринку вибули понад п’ятсот мільйонів барелів сирої нафти й конденсату, що є найбільшим збоєм енергетичних поставок у сучасній історії», — наголосили аналітики іноземного агентства Reuters.

Найбільш суттєвого удару зазнали арабські країни Перської затоки, де видобуток сировини у березні скоротився на 8 мільйонів барелів на добу. Цей показник можна порівняти із сукупною потужністю двох найбільших енергетичних гігантів світу — компаній Exxon Mobil та Chevron. Криза також паралізувала експорт авіаційного пального із Саудівської Аравії, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів та Кувейту. Поставки з цього регіону впали з 19,6 мільйона барелів у лютому до лише 4,1 мільйона барелів за підсумками березня та квітня.

«Оскільки від початку конфлікту ціни на нафту в середньому трималися біля ста доларів за барель, ці втрачені обсяги означають приблизно п’ятдесят мільярдів доларів недоотриманих доходів», — підкреслив старший аналітик компанії Kpler Йоганнес Раубаль.

Загальні фінансові втрати від недоотриманої нафти фахівці прирівнюють до скорочення річного ВВП Німеччини на 1% або до сукупного валового внутрішнього продукту таких країн, як Естонія чи Латвія. Попри високу вартість бареля, фізична відсутність сировини створює умови для затяжної рецесії в індустріальних центрах світу. Подальша стабілізація ситуації повністю залежить від тривалості бойових дій та здатності міжнародної спільноти відновити безпеку судноплавства в регіоні Перської затоки.

Енергетичний колапс уже спровокував ланцюгову реакцію в транспортній та промисловій галузях, змушуючи уряди провідних держав використовувати стратегічні резерви. Відсутність чітких перспектив завершення конфлікту посилює паніку на біржах, де ціни на енергоносії продовжують демонструвати аномальну волатильність.

Світова енергосистема потребуватиме кардинальної перебудови та тривалого часу для компенсації дефіциту, що виник внаслідок найбільшої геополітичної кризи десятиліття.