Тарас Чмут закликає заблокувати TikTok і Telegram в Україні заради ефективнішої мобілізації (відео)
В останній час в Україні дедалі активніше порушується питання щодо обмеження доступу до певних цифрових платформ. На тлі масштабної війни та проблем з мобілізацією, окремі політики, експерти, а також представники волонтерських організацій закликають до більш жорсткого контролю над інформаційним простором. У центрі уваги — популярні месенджери та соціальні мережі, які, на думку деяких фахівців, можуть використовуватись як інструмент дезінформації, деморалізації та саботажу з боку проросійських сил. Однією з найбільш обговорюваних пропозицій останніх днів стала ідея про блокування TikTok і Telegram, яку озвучив український волонтер і голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут.
Чмут відкрито заявив, що бачить пряму загрозу у вільному функціонуванні цих двох платформ. На його переконання, саме через них ведеться систематична інформаційна атака, спрямована на демотивацію українців і підрив мобілізаційного процесу. Він підкреслив, що в Україні є достатній людський ресурс, аби продовжувати ефективний опір Росії, але серйозною перепоною залишається слабка інформаційна політика держави.
Чмут зауважив, що за роки повномасштабного вторгнення не було вироблено чіткої й переконливої комунікаційної стратегії, яка б пояснювала населенню необхідність мобілізації та мотивувала до участі в обороні країни. Натомість, за його словами, TikTok і Telegram залишаються простором, де безперешкодно функціонують проросійські блогери, а також “псевдолідери думок”, які свідомо чи несвідомо поширюють дезінформацію, сіють сумніви та підривають довіру до державних інституцій.
“Поки ми не закриємо TikTok, поки ми не закриємо Telegram, поки ми не почнемо щось робити з відверто проросійськими блогерами та іншими псевдолідерами думок, на жаль, буде тяжко. Бо втрачено багато часу, багато років, і правдою перебити брехню важко, але це можливо”, — наголосив Тарас Чмут.
Таким чином, Чмут виступає за рішучі дії з боку держави: обмеження шкідливих платформ, притягнення до відповідальності осіб, що ведуть інформаційну діяльність в інтересах ворога, та налагодження нової комунікаційної політики. Його позиція викликає як підтримку, так і критику, адже питання свободи слова, інформаційної безпеки та військової необхідності стикаються у складному морально-політичному балансі. Проте очевидним залишається одне: проблема мобілізації є невирішеною проблемою на державному рівні, а також “битвою за уми”, де фронт проходить у смартфонах мільйонів українців.
