Цифрова представниця МЗС Вікторія Ші: чергова гучна ініціатива Дмитра Кулеби, яка з тріском провалилася
Штучний інтелект сьогодні все активніше інтегрується у роботу державних структур, однак не всі ініціативи виявляються ефективними на практиці. Ідея створення цифрового представника для комунікації з пресою може виглядати перспективною з точки зору оптимізації інформаційних процесів, проте реальні результати демонструють, що навіть технічно досконалий продукт не гарантує належного інтересу чи користі для аудиторії. Поява Вікторії Ші у МЗС України стала яскравим прикладом спроби використати штучний інтелект для комунікацій, яка швидко завершилася через відсутність зацікавленості з боку громадян та медіа.
Ініціатор новації Дмитро Кулеба знову продемонстрував схильність до гучних, але мало продуманих інноваційних проєктів у МЗС, цього разу на прикладі цифрового спікера Вікторії Ші. Ідея, яка на гучній презентації виглядала технологічно прогресивною та амбіційною, виявилася практично марною і швидко втратила актуальність.
Презентація проєкту та концепція Вікторії Ші та результат
1 травня 2024 року МЗС офіційно представило цифрову особу, створену на основі штучного інтелекту, яка отримала ім’я Вікторія Ші. Зовнішність і образ аватара були взяті з реальної української співачки та інфлюенсерки Розалі Номбре, відомої за участю у реаліті-шоу «Холостяк-11». Мета ініціативи, за словами міністерства, полягала в оптимізації комунікації з медіа щодо консульських питань, створенні оперативного каналу для коментарів і підвищенні доступності інформації для журналістів.
Однак вже перші місяці роботи показали, що технічне втілення проєкту не гарантує зацікавленості аудиторії. Відповідно до даних МЗС, за період з травня до 10 жовтня 2024 року на сайті відомства було опубліковано лише 11 коментарів за участю Вікторії Ші.
«В процесі реалізації проєкту він не отримав очікуваної зацікавленості з боку представників ЗМІ, з чим і був пов’язаний спад у його використанні», – повідомили у Міністерстві закордонних справ у відповіді на запит ЗМІ.
Ця офіційна оцінка підкреслює, що навіть сучасні технології не здатні забезпечити ефективну комунікацію без активного залучення користувачів і медіа.
У МЗС наголосили, що проєкт реалізовувався без використання грошей з Державного бюджету.
«Цей пілотний проєкт був розроблений задля оптимізації взаємодії з пресою з консульських питань та реалізований без жодного використання бюджетних коштів».
За інформацією Forbes, розробка Вікторії тривала близько місяця. Над проєктом працювала платформа Nazovni Tech за підтримки організації The Game Changers, а фінансування забезпечували спонсори. Орієнтовна вартість проєкту становила близько 10 тисяч доларів.
Роль Дмитра Кулеби в цій ініціативі
Ініціатива створення цифрового аватара належала тодішньому міністру закордонних справ Дмитру Кулебі, саме його бачення полягало у впровадженні інноваційного інструмента для комунікацій з медіа.
«Війна відбувається в час революційних технологічних змін. Маємо бути на передовій цих трансформацій, щоб перемогти», – заявляв Кулеба.
Однак, як виявилося, у практичному вимірі проєкт продемонстрував обмежену ефективність. Ідея, яка на презентації виглядала амбіційно і технологічно прогресивно, не врахувала психологічні та соціальні аспекти взаємодії українців із цифровим спікером. Наслідком стало те, що навіть зусилля команди МЗС не змогли забезпечити активне використання Вікторії Ші в інформаційному полі.
Досвід Вікторії Ші демонструє, що навіть інноваційні проєкти потребують комплексного підходу, який включає оцінку потреб аудиторії, соціальні чинники та продуману стратегію впровадження. Презентації без реальної підготовки та залучення користувачів не гарантують очікуваного результату, незалежно від того, наскільки технологічно досконалим є продукт. ШІ-спікер МЗС став яскравим прикладом того, що чергові гучні ініціативи, які виглядають перспективно на папері, можуть швидко закінчитися провалом, залишивши лише формальний факт презентації.
Цифровий спікер Вікторія Ші показав, що Дмитро Кулеба ставить на перше місце ефектні презентації та гучні порожні гасла, а не реальну ефективність. Як наслідок, ШІ-спікер не став інструментом комунікації, а залишився символом безглуздості та демонстрації технологічної «моди» для піару, створюючи ілюзію інноваційності.
