Згідно з документами, які опинилися у розпорядженні Financial Times, Німеччина та Франція виступили з ініціативою надати Україні певні преференції від часткового приєднання до Євросоюзу. Передбачається, що такий формат матиме «символічний» характер, оскільки не надаватиме Києву права голосу та доступу до загального бюджету спільноти до моменту офіційного повноцінного вступу.
Видання зазначає, що обидві країни не підтримали чинну стратегію ЄС, спрямовану на відмову від «повільного і бюрократичного» шляху інтеграції України, натомість представивши власні бачення процесу.
Німецька пропозиція передбачає запровадження статусу «асоційованого члена». Такий формат дозволить представникам України відвідувати зустрічі лідерів держав та європейських міністрів, проте без можливості впливати на ухвалення рішень через голосування та без «автоматичного» фінансування з бюджету ЄС. У Берліні вважають, що такий статус матиме «символічну силу через назву», а запровадити його можна буде швидким рішенням глав держав, оминаючи тривалі бюрократичні етапи.
Своєю чергою, Франція пропонує модель «статусу інтегрованої держави». Цей план передбачає, що залучення України до спільної сільськогосподарської політики та отримання коштів з європейських фондів відбудеться лише після того, як країна стане повноправним членом блоку. Головна розбіжність у підходах Парижа та Берліна полягає у визначенні термінів, коли саме Україна зможе офіційно називатися членом ЄС та набуде права голосу.
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської інтеграції Тарас Качка у коментарі для FT підтвердив, що Київ веде діалог з Францією, Німеччиною та іншими партнерами щодо вступу, зауваживши, що «є й інші плани».
Водночас інший представник української влади наголосив на побоюваннях Києва щодо будь-яких форматів часткової інтеграції. За його словами, існує ризик, що суспільство розцінить такі «розмиті» умови як «погану заміну справжньому вступу».
