У Брюсселі 72 делегації обговорили шляхи повернення викрадених Росією українських дітей: нові санкції й десятки мільйонів євро допомоги

Проблема незаконного вивезення українських дітей до Росії та на окуповані території залишається одним з найгостріших гуманітарних питань війни. Україна наполягає на безумовному поверненні неповнолітніх, міжнародні партнери намагаються розширити механізми пошуку та тиску на Росію, а європейські інституції дедалі активніше долучаються до документування депортацій, фінансування програм реабілітації та санкційної політики. Ці питання стали головною темою міжнародної конференції у Брюсселі, де зібралися десятки делегацій з різних країн і міжнародних організацій.

Міжнародна зустріч у Брюсселі

У столиці Бельгії зібралися 72 делегації від держав та міжнародних організацій, які обговорювали роботу Міжнародної коаліції з повернення українських дітей. Європейський Союз заявив про залучення своїх дипломатичних представництв у різних країнах, допомогу з перевіркою місцеперебування дітей, підтримку їхньої адаптації після повернення та участь у підготовці доказової бази для майбутніх справ проти причетних осіб.

Під час відкриття конференції президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн згадала історію хлопчика Саші з Маріуполя, якого російські військові розлучили з матір’ю та намагалися вивезти до Росії. Йому вдалося повернутися на підконтрольну Україні територію завдяки бабусі та українському уряду, однак пошуки матері тривають.

Європейські посадовці використали цю історію як приклад того, що російські твердження про «гуманітарну евакуацію» приховують розлучення дітей із родинами, переміщення без згоди законних представників та подальший ідеологічний вплив.

Позиція ЄС щодо заяв РФ

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас наголосила, що Росія не має дієвої системи для повернення українських дітей. За оцінками Єврокомісії, встановлено понад 210 місць у Росії, окупованому Криму та Білорусі, де українські діти проходять так зване «перевиховання».

«Росія стверджує, що проводити «гуманітарні евакуації», але жодної російської системи для повернення українських дітей не існує», – наголосила під час конференції головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

Учасники конференції говорили про випадки примусового усиновлення, ідеологічного тиску та мілітаризованих програм у таборах і центрах. Серед згаданих установ фігурують «Орленок», «Алые паруса» та «Смена», які, за даними ЄС, беруть участь у програмах для українських дітей із проросійським змістом.

Європейські дипломати вже працювали над просуванням теми українських дітей у міжнародних організаціях. Перед голосуванням Генеральної асамблеї ООН за відповідну резолюцію 3 грудня 2025 року представництва ЄС у країнах за межами Європи пояснювали урядам ситуацію та спростовували російські наративи.

Водночас у практичному поверненні дітей дипломатичний канал має обмежений результат. За даними, озвученими європейськими представниками, із приблизно 2100 дітей, які повернулися в Україну, лише близько 100 вдалося повернути через дипломатичні механізми. Більшість дітей повернулися завдяки волонтерам, громадським організаціям і поїздкам родичів, які часто пов’язані з високими ризиками.

Як відбувається повернення дітей

Операції з повернення дітей не мають єдиного сценарію, оскільки кожен випадок залежить від віку дитини, місця її перебування, наявності родичів, документів і контролю з боку російських структур. За словами обізнаних європейських посадовців, іноді до дитини має вийти посередник, пояснити умовний сигнал у людному місці, після чого інша людина намагається відвести дитину від супроводу.

Вартість таких місій може становити від однієї до десяти тисяч євро, оскільки кошти потрібні на транспорт, документи, проживання та інші супутні витрати. ЄС зазвичай не бере безпосередньої участі в таких операціях, проте підтримує процеси, які починаються після повернення: психологічну допомогу, адаптацію, соціальний супровід і безпечне отримання свідчень для правоохоронців.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що повернення дитини не завершує процес, оскільки багато дітей мають тяжкі психологічні травми. Європейський Союз оголосив про майже 50 мільйонів євро на ініціативи, пов’язані з поверненням українських дітей та зміцненням системи їхнього захисту в Україні.

Частину коштів мають спрямувати на допомогу дітям і громадам, а щонайменше 1 мільйон євро — на посилення цифрових можливостей України, щоб родини могли подавати заяви до Реєстру збитків, зокрема від імені викрадених дітей.

Окрему увагу приділяють встановленню місцеперебування неповнолітніх. Якщо дитину вивезли у віці чотирьох чи п’яти років, через кілька років її складно впізнати, тому важливими стають верифікація особи, збір даних і відстеження переміщень. Українська система вже допомогла встановити місцеперебування понад 1300 дітей та отримати інформацію ще про 1800.

Нові санкції проти причетних до вивезення українських дітей

11 травня ЄС оголосив санкційний пакет проти 16 фізичних осіб і 7 організацій, пов’язаних з незаконною депортацією, примусовим переміщенням та асиміляцією українських дітей. До списку внесли російських чиновників, керівників молодіжних таборів, військово-патріотичних клубів і структури, пов’язані з Міністерством освіти Росії.

Загалом Євросоюз уже ухвалив понад 100 санкційних рішень у цій сфері. Україна закликає партнерів розширювати персональні обмеження, включаючи до списків посадовців, організаторів програм і росіян, які брали участь у незаконному усиновленні українських дітей.

Позиція України щодо обмінів

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга  заявив у Брюсселі, що Росія пропонувала включити депортованих українських дітей до обмінних списків. Україна відкинула такий підхід, оскільки повернення дітей не може бути предметом політичного торгу чи частиною компромісів.

Сибіга наголосив, що тема дітей має входити до будь-якого майбутнього мирного процесу як окремий і обов’язковий елемент. Він також закликав партнерів перейти від заяв до дорожньої карти повернення дітей, посилити пошук, реінтеграцію та виконання ордерів Міжнародного кримінального суду щодо Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової.

Зустріч у Брюсселі показала, що міжнародна коаліція переходить до ширшої практичної роботи: пошуку дітей, фінансування їхньої підтримки, документування злочинів і санкційного тиску на причетних. Для України головним залишається повернення кожної дитини без умов, обмінів і політичних домовленостей.