У Харкові відкрили меморіальну дошку на честь загиблого хірурга – Героя України Владислава Титаренка

13 вересня на стіні 25-ї харківської міської лікарні з’явилася меморіальна дошка, яка вшановує пам’ять видатного хірурга та справжнього Героя України — Владислава Титаренка. Ця подія стала символом безмежної поваги до людини, яка віддала своє життя заради інших. На церемонію відкриття прийшли рідні, колеги, пацієнти — ті, хто мав честь знати його особисто. Для всіх них Владислав був не просто лікарем, а людиною, яка жила заради порятунку життів, даруючи надію там, де здавалось, її більше немає.

Трагічні події 5 серпня 2023 року назавжди змінили життя багатьох. Російська авіабомба знищила центр переливання крові у Куп’янську, забравши чотири життя. Серед загиблих був і Владислав Титаренко — талановитий хірург, командир передової хірургічної групи, який день і ніч рятував життя поранених військових та цивільних. Його відданість справі не мала меж, він жив у лікарняній палаті, щоб бути поряд із тими, хто потребував його допомоги.

Колеги і пацієнти називали його “хірургом від Бога”. Його майстерність і доброта назавжди залишаться в серцях пацієнтів, яких він повертав до життя. Кожна операція, проведена Владиславом, була боротьбою за життя, і він був тим, хто завжди йшов до кінця, не здавався навіть тоді, коли шансів було обмаль.

Коли почалася повномасштабна війна, Владислав отримав повістку. Як медик, він пройшов підготовку у військовому шпиталі та був готовий виконувати свій обов’язок там, де його найбільше потребували. Він був на передовій, рятуючи життя в найгарячіших точках, залишаючись тим самим самовідданим лікарем, яким його знали і в цивільному житті.

За свій героїзм Владислав Титаренко посмертно отримав найвищі нагороди. 24 лютого 2024 року Указом Президента України йому було присвоєно звання “Герой України”, і його ім’я назавжди залишиться в історії нашої країни. Харківська обласна рада також нагородила його Знаком пошани “За заслуги перед Харківщиною”.

“Жодна нагорода не замінить мені сина. Але я розумію, наскільки це нагородження важливе для тих хлопців та дівчат, які зараз працюють у шпиталях, у стабілізаційних пунктах. Я розумію, наскільки це важливо для мого молодшого сина — йому 16 років. Ці нагороди, це визнання важливі для лікарів. Лікарі — це люди, які ніколи не збиралися воювати. Завжди хотіли зберігати життя, підвищувати якість життя. Усі лікарі шпиталів — герої”, – сказала

Сьогоднішня подія — це не просто відкриття меморіальної дошки. Це пам’ять, яка живе у серцях всіх, хто знав Владислава. Це символ відданості своїй професії, символ справжньої людяності та мужності. Він назавжди залишиться прикладом для всіх медиків і тих, хто не боїться йти на передову, щоб захищати і рятувати життя.