Генеральний штаб Збройних сил України ухвалив Концепцію використання технологій штучного інтелекту та сформував спеціальні підрозділи, які займатимуться їхнім випробуванням у реальних бойових умовах. Це рішення стало частиною масштабної цифрової та технологічної трансформації української армії, що тривала у 2025 році. Про це повідомив заступник Головнокомандувача ЗСУ бригадний генерал Андрій Лебеденко.
Одним з ключових напрямів застосування штучного інтелекту визначено системи машинного зору. Такі технології здатні автоматично обробляти та аналізувати зображення, отримані з безпілотників, що дозволяє швидше і точніше виявляти об’єкти та потенційні загрози на полі бою.
У 2026 році Збройні сили планують приділити особливу увагу вдосконаленню управління інноваційними процесами, розширенню наукових досліджень, більш масштабному використанню штучного інтелекту та інтеграції безпілотних систем у всі роди військ.
За підсумками 2025 року військові розглянули понад тисячу інноваційних розробок, з яких більше 130 отримали грантову підтримку. Найбільша частка серед цих проєктів стосувалася безпілотних літальних апаратів — 28%. Роботизовані системи склали 15%, технології зв’язку та захисту інформації — 11%, а системи радіоелектронної боротьби та протидії — 8%.
Важливим напрямом також стало широке впровадження наземних роботизованих комплексів. Підрозділи української армії отримали понад 15 тисяч безпілотних наземних платформ, сформовано більше 80 спеціалізованих рот і 40 батальйонів, а також підготовлено понад 1500 фахівців у десяти спеціалізованих навчальних центрах.
У ЗСУ наголошують, що інноваційні технології повинні насамперед допомагати військовим на передовій і зменшувати навантаження на піхоту. Одним із таких рішень можуть стати механічні екзоскелети, які дозволять бійцям легше переносити спорядження та боєприпаси. Нині військовослужбовці можуть проходити до 10–15 кілометрів на день, несучи десятки кілограмів ваги.
Упродовж 2025 року в армії реалізували понад 30 ІТ-проєктів. Серед них — створення єдиної системи відображення повітряної обстановки та налагодження взаємодії між підрозділами радіоелектронної боротьби і радіоелектронної розвідки. Окрім відкритих цифрових сервісів “Армія+” та “Імпульс”, у війську також впроваджують закриті цифрові платформи для управління бойовими діями, а технології штучного інтелекту випробовують у спеціально сформованих підрозділах.
