Діти війни

У Кривому Розі в матері вилучили п’ятьох дітей: історія про байдужість, яка триває роками

Під час війни в Україні тисячі родин щодня стикаються з втратою, ховаючи своїх близьких. На цьому тлі особливо болючими виглядають випадки, коли діти страждають не через бойові дії, а у власних домівках — через байдужість або недбалість дорослих. У час, коли одні батьки хоронять своїх синів і доньок, загиблих на війні, інші залишають власних дітей у бруді, голоді й занедбаності. Один з таких випадків стався у Кривому Розі, де п’ятеро дітей були вилучені з родини через неприйнятні умови життя.

П’ятеро дітей серед бруду й алкоголю: зафіксовано, вилучено

У Кривому Розі соціальні служби спільно з працівниками ювенальної превенції вилучили з родини п’ятьох дітей. Вік найменшої дитини — два роки, найстаршої — тринадцять. За словами сусідів, матір зловживала алкоголем.

Сусідка на ім’я Світлана зайшла до квартири, в якій жила багатодітна родина, бо двері були прочинені, а крик і плач не давали спокою. Те, що вона побачила, вразило навіть її, хоча до цієї родини жінка приходила не вперше — допомагала продуктами, дитячими речами, подарувала малечі ліжко. Але того дня все стало незворотним: на ліжку, просто у собачих фекаліях, лежала дворічна дівчинка. Без білизни, без ковдри, без маминої уваги. Її мати в цей момент спала п’яною в іншій кімнаті. Порожні пляшки стояли на підлозі.

Відео, яке Світлана зняла, вона виклала у соцмережі. Не заради лайків, не з розпачу, а тому, що хотіла, щоб допомогли, відреагувавши швидше, ніж зазвичай. І допомога справді приїхала — з поліцією та соціальною службою. В результаті дітей вилучили.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Ринок нікотинових снюсів спрямовує свою продукцію на дітей і підлітків

«Ми тримали її в тонусі»: як система супроводжує занепад

Після вилучення дітей начальниця районної служби у справах дітей Олена Іванова повідомила, що ця родина перебуває на обліку з 2022 року, тобто майже три роки. За цей час, за її словами, фахівці соцслужб щотижня навідувалися до жінки і дев’ять разів її притягували до адміністративної відповідальності. Іванова наголосила, що мати-одиначка жодного разу не була у такому стані, як у день вилучення дітей. Її, за словами чиновниці, «тримали в тонусі».

Соціальні служби також залучали громадські та благодійні організації. Чи привело це до покращення умов життя для дітей? Очевидно — ні. Бо кадри з брудним ліжком без білизни з фекаліями собаки, а також п’яна матір, говорять гучніше, ніж звіти. Слова про «профілактичну роботу» є надто безпорадними, коли дитина, яка не винна у своєму народженні, щодня прокидається в темряві, голоді й байдужості.

Мати дітей, яка роками отримувала зауваження, адміністративні протоколи, «тонізувальні» візити соціальних служб, запевняє: збирається звертатися до суду, щоб повернути дітей. Причину того, що сталося, вона вбачає в сусідах: мовляв, ті «погані».

Але в цій історії поганими виглядає зовсім інше — те, що протягом трьох років життя дітей, фактично, залишалося в зоні контролю й спостереження, а не захисту. Потрібне було відео сусідки в соцмережах, щоб діти опинилися в лікарні та центрі реабілітації.

Наразі всі п’ятеро дітей пройшли медогляд. Вони здорові, хоча навряд чи це означає, що вони в безпеці психологічно. Наймолодша дівчинка знаходиться у лікарні, решта — в соціально-психологічному центрі. Поки триває юридична процедура позбавлення матері батьківських прав, соцслужби готуються шукати для дітей нову родину. Але жодна нова родина не здатна стерти з пам’яті ті три роки, впродовж яких щотижня приходили дорослі, фіксували антисанітарію — й ішли.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Україна встановила антирекорд з рівня народжуваності за всю історію країни

Ситуація в Кривому Розі демонструє, що навіть за умов регулярного нагляду з боку соціальних служб, умови життя дітей можуть залишатися критичними протягом тривалого часу. Попри наявність обліку, адміністративних стягнень і профілактичних заходів, реальне покращення становища дітей так і не відбулося. Родина залишалася в зоні ризику роками, а втручання сталося лише після того, як стороння людина задокументувала побачене. Це викликає запитання до ефективності існуючих механізмів контролю й підтримки. Дивує те, що соцслужби знали про цю ситуацію, але в результаті життя дітей не покращили.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку