Європа переживає серйозну кризу в системі охорони здоров’я, що проявляється у дефіциті медичного персоналу, низьких зарплатах і надмірних робочих навантаженнях, що вже призвело до хвилі страйків у таких країнах, як Німеччина, Словенія та Швеція. Водночас у Франції суперечлива реформа медичної освіти викликає незадоволення серед студентів та медиків. Про це повідомляє Euronews.
У Швеції медичні працівники вперше за 16 років організували страйк, протестуючи проти довгих робочих змін та низької оплати праці. У 2024 році вони страйкували протягом 78 днів поспіль.
Хоча у скандинавських країнах страйки трапляються рідше, ніж в інших частинах Європи, після чотирьох місяців безрезультатних переговорів шведська асоціація медичних працівників вирішила розпочати страйк, який тривав з 11 квітня до 28 червня.
«Ми зайшли в глухий кут у переговорах», – заявила Сінева Рібейро, президент Шведської асоціації працівників охорони здоров’я, що представляє понад 114 тисяч членів, серед яких медсестри, акушерки, біомедичні науковці та рентгенологи. «Ми були змушені оголосити страйк. Це був єдиний вихід із ситуації».
Результатом цих дій стало скорочення робочого часу для 10% медичних працівників, які працюють у нічні зміни, збільшення зарплат на 3,05% та домовленість, що роботодавці покриватимуть витрати на спеціалізацію медсестер. Водночас, асоціація погодилася відмовитися від вимог скорочення робочого тижня з 40 до 37 годин.
Загалом, погіршення умов праці змушує багатьох медичних працівників мігрувати до сусідніх країн. Зокрема, 13 тисяч кваліфікованих медсестер покинули професію, що спричинило дефіцит, на покриття якого платники податків Швеції вже витратили понад 60 мільйонів євро, згідно з доповіддю Шведської національної ради з питань компетенції в галузі охорони здоров’я.
Державні лікарні по всьому Європейському Союзу зіштовхуються з аналогічними проблемами: старінням населення, що потребує більше медичних послуг, і труднощами з заміною працівників, які виходять на пенсію. Медична професія більше не є такою привабливою, як раніше.
«Попит на медичні послуги зростає через чотири ключові фактори: старіння населення, збільшення хронічних захворювань, накопичення проблем під час пандемії коронавірусу та підвищені очікування пацієнтів», – пояснив Томас Сапата, регіональний радник з питань кадрів охорони здоров’я та послуг в Європі від ВООЗ.
Згідно з регіональним звітом Європейського відділення Всесвітньої організації охорони здоров’я, опублікованим у вересні 2022 року, є загроза «бомби уповільненої дії», яка може вибухнути в системах охорони здоров’я Європи та Центральної Азії. Однією з основних проблем є старіння медичних кадрів, адже у 13 із 44 країн, які брали участь у дослідженні, 40% лікарів уже досягли віку 55 років і старші.
У звіті також йдеться про проблеми психічного здоров’я медичних працівників через тривалі робочі години, недостатню професійну підтримку та серйозний дефіцит персоналу.
У деяких країнах понад 80% медсестер зазначають, що вони пережили певні форми психологічного стресу, спричиненого пандемією. Більше того, дев’ять із десяти медсестер замислюються про звільнення.
Схожі проблеми спостерігаються і в Німеччині. У січні тисячі лікарів державних університетських лікарень оголосили страйк після провалу колективних переговорів з керівництвом.
Близько 5 тисяч лікарів взяли участь у «попереджувальному страйку», організованому профспілкою Marburger Bund у північному місті Ганновер. Профспілка вимагала підвищення зарплати на 12,5% та збільшення доплат за роботу в нічний час, вихідні й святкові дні для 20 тисяч лікарів університетських лікарень.
Однак, більшість українських лікарів-біженців поки що не можуть працювати в Німеччині через бюрократичні перепони. Дефіцит медичних фахівців у Німеччині загострюється, хоча тільки незначна частина лікарів з України змогла розпочати медичну практику.
