Питання можливого скорочення соціальної допомоги для українських біженців у Німеччині викликає значну тривогу серед тих, хто вимушено залишив Україну через війну та шукає безпеки й стабільності в Європі. На тлі заяв про законодавчі ініціативи, зміни правил і потенційний перехід до жорсткішого режиму виплат дедалі більше людей запитують, що саме зміниться, коли це станеться і як це позначиться на повсякденному житті. У Федеральному міністерстві праці та соціальних питань Німеччини повідомили, що до моменту ухвалення нового закону українські біженці отримуватимуть допомогу відповідно до чинних норм. Таку відповідь відомство надало на запит німецького видання Der Mitteldeutsche Rundfunk.
Плани федерального уряду
Плани федерального уряду щодо переходу від системи громадянської допомоги до режиму виплат відповідно до Закону про допомогу особам, які шукають притулку, наразі не реалізуються. У BMAS пояснили, що втілення такої ініціативи потребує внесення змін одразу до кількох нормативних актів, зокрема до X, II, XII книг Соціального кодексу та закону AsylbLG. Поки відповідний закон не буде ухвалений, усі біженці з України отримуватимуть підтримку згідно з чинним законодавством.
Йдеться про зміну правової юрисдикції: українці більше не підпадатимуть під дію SGB II (тобто систему громадянської допомоги), а потраплять у сферу закону AsylbLG — тобто до режиму виплат, передбаченого для осіб, які подали заявку на притулок. Проте наразі немає ні остаточного законопроєкту, ні графіка його розгляду. У Міністерстві соціальної політики, охорони здоров’я та рівності федеральної землі Саксонія-Ангальт повідомили, що досі не проводилася жодна узгоджена робота між федеральною владою, урядами земель і органами місцевого самоврядування.
Реформа, яка передбачає зміну механізмів виплат, є частиною пакету невідкладних заходів урядової коаліції. За даними BMAS, реалізація почалася з приходом нового складу федерального уряду в травні 2025 року. Її супроводжують значні бюрократичні труднощі. Для запуску змін необхідна координація між різними міністерствами й рівнями влади, а також зміна моделі фінансування. Існує ризик дублювання управлінських структур через відмінності в підходах до «старих» та «нових» біженців.
Поки не відомо, коли відповідний законопроєкт буде переданий на розгляд Бундестагу і Бундесрату. Крім того, ідея встановити дату набрання чинності заднім числом — 1 квітня 2025 року — викликає додаткові питання. У соціальному міністерстві Саксонії-Ангальт критично ставляться до цього ретроактивного варіанту. Якщо новоприбулі українці отримуватимуть громадянську допомогу аж до того моменту, коли закон набуде чинності, це суперечитиме самому задуму реформи: права на підтримку будуть збережені впродовж 6–12 місяців, хоча юридично це вже буде інша категорія допомоги.
У міністерстві наголосили, що якщо держава хоче обмежити доступ нових українських біженців до SGB II, це потрібно робити не заднім числом, а тільки після набуття чинності змін — і виключно на основі ухваленого закону.
Уряд уже поінформовано про ці застереження. Крім того, як пояснюють у Магдебурзі, переведення українців до системи AsylbLG негативно вплине на інтеграційні процеси, зокрема на працевлаштування. У випадку переходу в іншу правову юрисдикцію зв’язок між соціальною підтримкою та політикою інтеграції буде зруйнований.
Загроза паралельних структур
Ще однією проблемою називають зміну повноважень. Центри зайнятості, а отже й федеральний уряд, наразі відповідають за надання допомоги громадянам, тоді як у випадку виплат за AsylbLG відповідальність лягає на органи місцевого самоврядування. У Саксонії-Ангальт існує шість муніципальних центрів зайнятості, а також спільні центри, підпорядковані і муніципалітетам, і Федеральному агентству зайнятості.
Фінансування виплат розподілене: стандартну допомогу, кошти на інтеграцію та частину витрат на житло покриває федеральний уряд; муніципалітети оплачують частину житла й адміністративні витрати.
Відповідно до коаліційної угоди між ХДС/ХСС і СДПН, після 1 квітня 2025 року відповідальність за виплати біженцям з України буде покладено на муніципальні служби з обслуговування осіб, які шукають притулку. Це, застерігають у міністерстві, фактично означає створення паралельної інфраструктури й потребуватиме значного кадрового розширення в органах місцевої влади.
Різниця між двома формами допомоги
Перехід до режиму AsylbLG означатиме скорочення виплат у середньому на 100 євро для дорослого і на 60–80 євро для дитини чи підлітка. Крім того, якщо нині громадянська допомога виплачується повністю грошима, то згідно з AsylbLG частина виплат здійснюється у вигляді товарів, купонів чи на картки з обмеженим функціоналом.
Федеральний уряд мотивує реформу необхідністю скоротити бюджетні витрати та створити стимули для працевлаштування. Також ідеться про прагнення вирівняти правове становище українців із біженцями з інших країн.
Питання медичного страхування, житла та інтеграції
У соціальному міністерстві Саксонії-Ангальт наразі не мають даних, як саме перехід до нового закону вплине на медичне страхування, підтримку з працевлаштуванням і можливість участі в мовних курсах.
При SGB II громадяни охоплені державною системою медичного страхування. У випадку AsylbLG витрати на лікування покриває відповідальний орган, і лише на базовому рівні.
За SGB II існує обов’язок брати участь у всіх заходах з працевлаштування. У системі AsylbLG цього обов’язку немає. Участь у мовних і професійних курсах може бути надана, але на розсуд органів і не є обов’язковою. Також AsylbLG не передбачає жодних консультацій із питань працевлаштування.
Крім того, громадянська допомога гарантує витрати на оренду й опалення як частину базових потреб. У системі AsylbLG біженці спершу живуть у гуртожитках до 18 місяців, а згодом, після переселення, умови фінансування оренди встановлюються окремо.
Втім, оскільки українці мають право на проживання в межах Європейської директиви про тимчасовий захист, новоприбулі не зобов’язані перебувати у центрах первинного прийому.
Скільки українських біженців перебуває в Німеччині
Зараз у ФРН зареєстровано близько 1,26 млн українців з тимчасовим захистом. У перші місяці року кількість новоприбулих становила декілька тисяч на місяць, але у квітні їх зафіксували менш як 2000.
У Саксонії на червень 2025 року фіксують близько 30 нових прибулих з України щотижня — приблизно 120 на місяць. Для порівняння: у 2024 році прибуло понад 10 тисяч.
У Саксонії-Ангальт станом на 16 червня 2025 року зареєстровано 1453 нових біженців з України.
У Тюрингії до кінця квітня 2025 року зареєстровано 1369 новоприбулих українців, тобто близько 340 щомісяця.
Політична дискусія
Фракція Лівих у Бундестазі звинувачує урядову коаліцію в тому, що вона під тиском АдН приймає символічні й дискримінаційні рішення. Клара Бюнгер, представниця фракції з питань внутрішньої політики, заявила, що партія голосуватиме проти. Вона вказала, що обмеження стосуються не тільки грошей, а й доступу до медичної допомоги. На її думку, закон AsylbLG є дискримінаційним за суттю та має бути скасований.
Зелені вважають ініціативу контрпродуктивною для інтеграційної політики. Вони також вбачають у плані перегукування з російською пропагандою, яка намагається дискредитувати українських біженців як «туристів добробуту». Зелені вказують, що реформу супроводжуватимуть додаткові витрати для муніципалітетів, а не полегшення, як це декларується. Особливо постраждають українки, які пережили війну і тепер змушені долати ще й бюрократичні бар’єри.
Фракція «Альтернатива для Німеччини» вітає наміри перевести українців до системи AsylbLG. Проте партія вимагає, щоб зміни поширювалися не лише на новоприбулих, а на всіх отримувачів допомоги з України. На їхню думку, зменшення виплат стимулює працевлаштування, а адміністративне навантаження є виправданим. Водночас вони критикують урядовий проєкт за обмеженість — мовляв, він не охоплює більшість із 700 тисяч українців, які вже перебувають у системі підтримки.
