Повномасштабна війна змусила європейські країни не лише відкривати програми захисту для громадян України, але й постійно переглядати правила їхнього застосування, зважаючи на навантаження на житлову сферу, соціальні служби та ринок праці. У цьому процесі дедалі частіше з’являються рішення, які стосуються окремих категорій українських біженців, для яких умови в’їзду, перебування та отримання захисту стають жорсткішими або проходять додатковий перегляд. Зокрема, уряд Норвегії вирішив змінити порядок надання захисту українським чоловікам призовного віку, пояснивши цей крок як внутрішніми ресурсними обмеженнями, так і власним баченням того, якою має бути подальша підтримка України.
Що передбачають нові правила в Норвегії
Уряд Норвегії змінив правила перебування українських чоловіків на території країни. Відтепер громадяни України віком від 18 до 60 років, які прибуватимуть до країни, більше не зможуть користуватися тимчасовим колективним захистом і повинні будуть подавати заяву на притулок за стандартною процедурою. Про це пресслужба норвезького уряду, зазначивши, що нові норми набудуть чинності найближчим часом.
Якщо раніше українські чоловіки призовного віку могли розраховувати на тимчасовий колективний захист у спрощеному порядку, то тепер для них запроваджують іншу процедуру, яка передбачає індивідуальний розгляд заяви про надання притулку. Отже, держава відходить від попередньої моделі, що давала змогу швидко оформлювати перебування великій групі людей, і переводить частину заявників у загальну систему розгляду.
У норвезькому уряді пов’язують це рішення з навантаженням на місцевий рівень, де розміщення переселенців дедалі відчутніше позначається на житловій сфері та роботі муніципальних служб. Міністр юстиції Астрі Аас-Хансен пояснила позицію влади так:
“Норвегія вже прийняла найбільше українців у скандинавському регіоні, і норвезькі муніципалітети повідомляють про тиск на надання послуг та нестачу житла. Тому ми посилюємо обмеження”.
Окремо вона наголосила, що норвезька влада вважає важливим, аби якомога більше українців залишалися в Україні “для участі в оборонній боротьбі та підтримки українського суспільства”. Ця теза стала ще одним публічним поясненням того, чому уряд вирішив переглянути правила для чоловіків призовного віку.
Хто підпадає під винятки
Водночас новий порядок не поширюється на кілька категорій громадян України, для яких збережено винятки. В уряді Норвегії уточнили, що зміни не стосуються чоловіків, офіційно звільнених від служби або визнаних непридатними до неї, а також тих, хто прибув до Норвегії за програмами медичної евакуації.
Окремо вказано батьків-одинаків, опікунів із дітьми та українців, які вже встигли отримати тимчасовий колективний захист до набуття новими правилами чинності.
Позиція Осло щодо мобілізації
Раніше прем’єр-міністр Йонас Гар Стере підкреслював, що питання мобілізації належить до внутрішніх рішень України, тоді як Норвегія зосереджується на забезпеченні стабільних умов підтримки для українських переселенців. Теперішнє рішення уряду свідчить, що в Осло, зберігаючи загальний курс на допомогу громадянам України, водночас коригують механізми прийому нових заявників з огляду на власні ресурси та можливості місцевих громад.
Крім того, в уряді Норвегії навели дані про працевлаштування українців, які приїхали після повномасштабного вторгнення Росії. Станом на кінець 2025 року в країні офіційно працювали майже 27 тисяч українських громадян. Ця цифра показує, що значна частина людей, які отримали прихисток у Норвегії, вже інтегрувалася в ринок праці, хоча загальний тиск на житло та соціальні послуги, про який говорить уряд, у країні зберігається.
Отже, Норвегія залишає підтримку для українців, проте змінює порядок доступу до захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років, які прибуватимуть надалі. Для них більше не діятиме спрощений механізм колективного захисту, а розгляд справ відбуватиметься через стандартну процедуру надання притулку, тоді як визначені урядом винятки залишаться чинними.
