У Польщі планують відновити візовий режим з Україною: як нова ініціатива вплине на українців 

Влітку 2025 року в Польщі знову почали лунати політичні заклики до перегляду безвізового режиму з Україною. Ця тема, яка здавалася остаточно вирішеною ще 2017 року, раптово знову з’явилася в порядку денному — на тлі тривалої війни, напруженої ситуації на ринку праці, гучних кримінальних інцидентів та загального зростання політичної поляризації в Європі. Для українців, які протягом останніх років знайшли прихисток у Польщі, які тут працюють, навчаються, лікуються чи просто підтримують зв’язки з родиною, загроза втрати безвізу більше не видається гіпотетичною. І хоча уряд офіційно не підтверджує намірів змінювати режим перетину кордону, сама наявність дискусії про візи є тривожним дзвінком.

Ініціатори зміни візового режиму

На початку ІІІ кварталу 2025 року польське видання Do Rzeczy оприлюднило інформацію про неофіційні заклики до відновлення візового режиму з Україною. За словами депутата Сейму Кшиштофа Босака, представники поліції та спеціальних служб виступають за повернення віз з міркувань безпеки, профілактики злочинності та контролю за міграційними потоками. Ці думки, хоч і не задекларовані на рівні виконавчої влади, але вже циркулюють у професійному середовищі й активно просуваються в інформаційному полі.

Наразі ініціативу не підтримують головні парламентські сили: партія «Право і справедливість», соціал-демократи, ліві, а також центристське об’єднання PL2050. В урядовому середовищі не ведеться підготовки до зміни правил, і жодних законопроєктів на цю тему офіційно не зареєстровано. Але сам факт, що тема знову обговорюється у стінах парламенту, означає: у разі суспільного резонансу чи чергової політичної кризи вона може стати важелем тиску або навіть частиною передвиборчої кампанії.

Основною причиною, яку наводять прихильники перегляду безвізу, є зростання злочинності, нібито пов’язаної з мігрантами з пострадянських країн. У публічних заявах згадуються «грузинські банди», кримінальні угруповання з Вірменії та Колумбії, а також інциденти за участі громадян України. Найгучнішим з них є затримання в Сопоті українця, підозрюваного в підготовці теракту на об’єкті критичної інфраструктури. Справа не набула широкого медійного висвітлення, проте викликала серйозне занепокоєння в політичних і силових колах.

До переліку держав, з якими, за словами заступника міністра внутрішніх справ Польщі Чеслава Мрочека, може бути відновлено візовий режим, уже включено Грузію, Вірменію, Венесуелу та Колумбію. Аргумент — підвищений рівень кримінальних правопорушень серед громадян цих країн. Україну прямо не згадують у цьому списку, але обговорення її статусу — вже в публічному просторі. На тлі політичної риторики правих та частини консервативних медіа це свідчить про реальність загрози — особливо якщо в Польщі станеться новий гучний інцидент або зміниться політична конфігурація у Сеймі.

Що означає повернення до віз на практиці

Повернення до віз означає, що це докорінно вплине на мобільність сотень тисяч людей, ускладнить доступ до послуг, освіти, тимчасового захисту й роботи.

Якщо Польща поверне візовий режим для українців, кожна поїздка до країни вимагатиме попереднього оформлення візи — короткотермінової (шенгенської) або національної (тип D). Це означає, що:

• потрібно буде збирати пакет документів, записуватися до візового центру, проходити співбесіду, подавати заяву на візу з підтвердженням мети поїздки;

• консульський розгляд триватиме від кількох днів до кількох тижнів — залежно від сезону та кількості заявників;

• виникнуть черги, технічні перебої, а також можливості для шахрайських схем і посередницьких послуг;

• вартість візи та супровідних послуг (страховка, дорога до центру, логістика) становитиме додаткове фінансове навантаження на громадян;

• у разі відмови — навіть формальної — громадянин не зможе в’їхати на територію Польщі, навіть за наявності термінових причин (сімейні справи, лікування, навчання).

Таким чином, повернення віз означатиме втрату права на спонтанну, доступну, безперешкодну мобільність. А для українців, які роками будували зв’язки з Польщею, це може стати драматичним ударом по сімейних, економічних і побутових зв’язках.

Хто постраждає найбільше

Найбільш уразливими до наслідків такого рішення будуть:

• біженці без довгострокової посвідки на проживання — ті, хто не встиг легалізуватися після отримання тимчасового захисту або живе в Польщі з вичерпаним статусом;

• сезонні працівники, які щороку приїздили на кілька місяців — вони втратять можливість заробітку, оскільки роботодавцям буде складніше оформити запрошення;

• студенти, які ще не подали документи на карту побиту, або вступають до польських вишів, але не мають підтвердження довгострокового перебування;

• родичі громадян Польщі або українців, які легально проживають у Польщі, — такі поїздки можуть стати неможливими без довгої процедури;

• пацієнти, які лікуються в Польщі та потребують регулярних візитів — через бюрократію ці візити можуть зірватися.

Особливо критичною ситуація стане для біженців, які виїхали з України з мінімальним ресурсом і не мають фінансової подушки для витрат на документи, посередництво, переклади та консультації.

Що можуть зробити українці вже зараз

Незважаючи на відсутність офіційного рішення, краще не зволікати й вже зараз:

• перевірити свій правовий статус у Польщі: якщо є лише тимчасовий захист — вивчити можливість оформлення карти побиту;

• оновити всі документи, які можуть підтвердити підстави для легалізації: трудовий контракт, навчання, возз’єднання з родиною;

• за можливості — скористатися каналами довгострокової імміграції, а не лише тимчасовими дозволами;

• проконсультуватися з міграційними юристами щодо перспектив залишитися у Польщі легально у 2026 році;

• уважно стежити за офіційними повідомленнями польських консульств, сайтів PL.ua, MZ.gov.pl, VisitUkraine та урядових порталів.

Польща досі є ключовою країною для мільйонів українців як тимчасовий прихисток, робоча й освітня платформа, місце лікування і нової домівки. Тому будь-яке обмеження доступу до неї є питанням базових прав, безпеки та людської гідності. І навіть якщо політична риторика про візи не стане законом у найближчі місяці, її поява є ознакою змін, до яких українці мають бути готові.