Масштабне переміщення населення, яке відбулося після початку повномасштабної війни, створило нові виклики для приймаючих країн, зокрема для Польщі, де українці складають одну з найбільш численних груп біженців. Їхня інтеграція в місцеве суспільство та економіку країни відбувається не лише через соціальні програми та адміністративні механізми, але й через їхню безпосередню участь у трудовому ринку, що формує фінансову незалежність, соціальні зв’язки та мовні компетенції. У 2025 році польський ринок праці демонструє значне зростання участі українців у зайнятості, що відображає не лише адаптацію до нових умов, а й вплив на економіку країни в цілому.
Рівень зайнятості та професійна активність
За даними опитування, проведеного аналітичним центром Gremi Personal, 92% українців, які прибули до Польщі до початку війни, мали роботу у 2025 році, тоді як серед тих, хто переїхав після вторгнення, рівень працевлаштування досяг 78%. Ці показники свідчать про істотне поліпшення економічної ситуації біженців та підтверджують, що більшість українців знаходять можливості для стабільного доходу, що дозволяє забезпечувати себе та сім’ї без значної залежності від державних або благодійних програм.
Разом зі зростанням зайнятості підвищилася частка українців, які працюють на стабільних посадах із регулярним доходом, тоді як рівень безробіття знизився. При цьому помітно скоротилася готовність погоджуватися на некваліфіковану роботу: якщо раніше багато українців бралися за будь-які вакансії, то станом на 2025 рік близько 36% залишаються на посадах, що не відповідають їхній професійній кваліфікації, що демонструє прагнення до відповідності між компетенціями та зайнятістю.
Динаміка заробітків та вплив на соціальні витрати
Дослідження також показало, що середня заробітна плата українців у Польщі зростає в темпі, порівнянному з динамікою місцевої економіки. Найвищі доходи отримують фахівці у сфері інформаційних технологій, будівництва та транспорту, що свідчить про потребу ринку праці у кваліфікованих кадрах та про можливість українців займати престижні та високооплачувані позиції.
Водночас спостерігається зменшення частки грошових переказів до України, що пов’язано зі зростанням витрат на проживання в Польщі та бажанням українців інвестувати у власні потреби на місці, а також із відсутністю короткотермінових планів повернення на батьківщину.
За оцінкою генерального директора Gremi Personal Томаша Богдевича, ці тенденції відображають процес економічної стабілізації та поступової фінансової самостійності українців, оскільки зростання доходів поєднується зі збільшенням витрат на житло, освіту та інші базові потреби.
Житлові умови та мовна адаптація
Рівень інтеграції також проявляється у житлових питаннях – у 2025 році 81% українців забезпечують себе житлом без сторонньої допомоги, головним чином через оренду (72%) або купівлю власного житла (9%). Кількість тих, хто змушений проживати у колективних центрах, зменшилася, і в основному це особи старше 45 років. Така зміна демонструє не лише економічну самостійність, а й здатність українців планувати тривале перебування в Польщі та адаптуватися до місцевих умов.
Мовна компетенція залишається ключовим чинником інтеграції. Опитування показало, що 63% респондентів володіють польською мовою на високому або хорошому рівні, тоді як лише 4% зазначили про її відсутність. Володіння мовою дозволяє українцям не лише успішніше інтегруватися у трудовий процес, а й будувати соціальні контакти з місцевим населенням, що сприяє кращій адаптації та розширенню мережі підтримки.
Намір залишитися та перспективи інтеграції
Дослідження також фіксує зміну намірів щодо тривалості перебування. Серед українців довоєнного періоду 51% висловили готовність залишитися в Польщі на постійній основі, тоді як серед біженців після вторгнення таких осіб 24%. Це свідчить про поступове формування нового соціального середовища, де українці бачать Польщу як територію для стабільного життя та професійного розвитку.
Загалом результати опитування демонструють значне покращення економічного та соціального становища українців у Польщі, одночасно відображаючи складнощі та виклики, пов’язані з адаптацією у новій країні. Зростання зайнятості, стабільний дохід, мовна компетенція та житлова самостійність формують базу для подальшої інтеграції, яка дозволяє українцям брати активну участь у суспільному та економічному житті Польщі.
