У Росії посилюється публічна критика Путіна з боку політиків на тлі проблем війни та економіки

У Росії дедалі частіше лунають відкриті критичні заяви на адресу влади та політики Кремля щодо війни проти України. Деякі російські політики й публічні діячі вже публічно ставлять під сумнів нинішній курс керівництва країни. Про це повідомляє The Telegraph.

Депутат В’ячеслав Мархаєв закликав Путіна представити зрозумілий план завершення війни та розкритикував дії влади. Серед головних проблем він назвав корупцію, вплив олігархів, скорочення працездатного населення та регулярні атаки українських безпілотників.

«Час ілюзій закінчився. Країна наближається до серйозної соціальної кризи, і відповідальність за це повністю нестиме нинішня влада. Якщо ситуація не зміниться, ризик масових протестів і безладу лише зростатиме. Захід неминуче використає це, щоб остаточно послабити залишки російської державності», — наголосив Мархаєв.

Наприкінці травня депутат Держдуми Ренат Сулейманов також виступив за якнайшвидше завершення війни, попередивши, що її подальше продовження може стати надмірним навантаженням для російської економіки.

У березні до критиків Кремля долучився Ілля Рємєсло, який раніше підтримував російську владу. Він назвав Путіна «воєнним злочинцем і злодієм» та закликав притягнути його до відповідальності.

Останніми місяцями в Росії зростає суспільне невдоволення через перебої в роботі інтернету, повільні темпи просування російських військ та удари українських далекобійних безпілотників по цілях у Москві та Санкт-Петербурзі.

Додаткову увагу привернула інформація про можливе припинення публікації рейтингу «відкритої» довіри до Путіна. За даними на початок квітня, лише 29,5% росіян назвали його серед політиків, яким довіряють. Невдовзі після цього відповідне опитування перестали проводити.

Ситуацію ускладнюють і економічні труднощі. Темпи зростання економіки сповільнюються, інфляція залишається високою, а удари по нафтопереробній інфраструктурі зменшили нафтові доходи Росії та призвели до найнижчих за 16 років показників переробки нафти.

Значне занепокоєння викликає і стрімке збільшення військових витрат. За оцінками експертів, на початку 2026 року оборонні видатки Росії перевищили показники попереднього року більш ніж на 30% і досягли 46% усіх бюджетних витрат. Фактично майже половина федерального бюджету спрямовується на військові потреби.

Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі, який мав продемонструвати стійкість російської економіки, відбувався на тлі двох масштабних атак українських безпілотників. У результаті увага учасників була зосереджена не на досягненнях, а на наявних проблемах.

Окремі дискусії викликала відсутність голови Центробанку РФ Ельвіри Набіулліної. Офіційно її відсутність пояснили лікарняним, однак у російському інформаційному просторі почали ширитися припущення щодо можливих розбіжностей між нею та керівництвом країни.

За повідомленнями російських незалежних джерел, Набіулліна висловила готовність завершити свій термін лише за умови відмови від подальшої ескалації війни, включно із закриттям кордонів та запровадженням воєнного стану. Також з’явилися повідомлення про можливий її відхід із посади найближчим часом.

Набіулліна працює поруч з Путіним майже два десятиліття. За інформацією джерел, після початку повномасштабного вторгнення вона розглядала можливість відставки, однак залишилася на посаді.

Попри посилення критики та внутрішні проблеми, Кремль не демонструє намірів змінювати свою політику. Напередодні Путін підписав указ про збільшення чисельності російської армії майже на 10 тисяч осіб. Це вже друге таке рішення за останні чотири місяці.

Під час одного з останніх виступів перед військовими Путін визнав, що наступ російських сил відбувається повільніше, ніж очікувалося. Водночас він заявив про намір посилити атаки по українських об’єктах.