У неділю, 4 травня, в Румунії розпочався перший тур повторних президентських виборів, які проходять після того, як результати попереднього голосування, проведеного в листопаді 2024 року, були скасовані Конституційним судом через втручання з-за кордону та масові маніпуляції у соцмережах. Про це повідомляє DW.
Центральна виборча комісія відкрила 18 979 дільниць, які працюватимуть до 21:00. Перші екзитполи очікуються одразу після закриття виборчих пунктів. До участі в голосуванні допущено 11 кандидатів. Якщо жоден із них не набере більше 50% голосів, другий тур відбудеться 18 травня.
Серед фаворитів кампанії — лідер ультраправої партії Джордже Сіміон, який виступає з націоналістичних і євроскептичних позицій. За останніми соціологічними опитуваннями, він може розраховувати на близько 30% підтримки, що недостатньо для перемоги в першому турі. Особливо високий рівень його підтримки зафіксований серед румунів, які проживають за кордоном і вже почали голосування в п’ятницю.
Його головні суперники — центристські політики Крін Антонеску, колишній сенатор, якого підтримують партії чинної прозахідної коаліції, та незалежний кандидат Нікушор Дан, нинішній мер Бухареста з чітко вираженою антикорупційною риторикою. Обидва виступають за євроатлантичну інтеграцію Румунії та підтримку України.
Колишній прем’єр Віктор Понта, який із лівоцентристських позицій перейшов до консервативного націоналізму, посідає четверте місце в рейтингах.
Нагадаємо, в листопаді минулого року перший тур президентських виборів виграв популіст Келін Джорджеску, однак після заяв румунських спецслужб про гібридний вплив Росії результати голосування були визнані недійсними. Суд постановив провести нові вибори.
Сіміон відомий своїми провокативними заявами. Він підтримує ідею об’єднання Румунії з Молдовою, через що йому неодноразово відмовляли у в’їзді до Кишинева. Крім того, він виступає проти постачання зброї Україні, куди йому заборонено в’їзд з 2018 року. Про це він сказав у відео, опублікованому у Facebook. Водночас Сіміон публічно засуджував агресію Путіна.
Один з його соратників, Клаудіу Тарзіу, у 2024 році висловлював претензії на українські території — Північну Буковину, Закарпаття та частину Бессарабії. Кандидат також вирізняється риторикою проти ЄС і ЛГБТ-спільноти, що викликає значну поляризацію серед виборців.
