У світі набирає обертів явище фіктосексуальності — романтичного або сексуального потягу до вигаданих персонажів із книг, фільмів, відеоігор чи аніме. Про це повідомляє Daily Mail.
Фахівці зазначають, що це саме по собі не є шкідливим, але може спричинити ізоляцію, якщо вигадані зв’язки повністю замінюють реальні. Лондонська сексологиня Ізабель Кірш визначає фіктосексуальність як “романтичний або сексуальний потяг до вигаданих персонажів”.
“Спочатку це може здатися дивним. Але для багатьох людей це відчуття таке ж реальне та інтенсивне, як і потяг до людини в реальному житті”, — зазначає Кірш.
Деякі люди сприймають фіктосексуальність як стиль життя й не відчувають романтичного потягу до реальних осіб. Секс-експертка додатку для знайомств Flure Лія Леві називає це явище “ексклюзивним” потягом до вигаданих персонажів.
Фахівчиня пояснює, що для фіктосексуалів романтичний або сексуальний інтерес виникає виключно у світі вигадки:
“У більш широкому сенсі фіктосексуальність — це відчуття емоційного чи сексуального зв’язку з персонажами книг, фільмів, ігор чи аніме. Іноді це емоційний зв’язок, іноді — фізичний потяг. Ці персонажі часто ідеалізовані: вони здаються безпечними, люблячими та емоційно відкритими — так, як це не завжди буває з реальними людьми”.
Аннабель Найт, експертка з сексуальних стосунків британського бренду інтимних товарів Lovehoney, зазначає, що симпатія до вигаданого героя не обов’язково свідчить про фіктосексуальність.
“Якщо ви коли-небудь відчували сильну симпатію до вигаданого персонажа під час читання роману, це не робить вас автоматично фіктосексуалом. Як і будь-які інші сексуальні уподобання, цей термін не є всеохоплюючим, і існує для того, щоб люди могли краще зрозуміти, що вони можуть відчувати, а не для того, щоб відокремлювати або відгороджувати”, — зауважила Аннабель.
Вона також додала, що фіктосексуальність часто вважається частиною “асексуальної парасольки”, оскільки стосується людей, які відчувають потяг лише до вигаданих персонажів. Це підтверджує й Лія Леві, зазначаючи, що фіктосексуальність часто відносять до асексуального або аромантичного спектру, “хоча не всі, хто ідентифікує себе як фіктосексуал, є асексуальними”.
За словами Ізабель Кірш, вона може проявлятися через сильний емоційний або сексуальний зв’язок із вигаданим персонажем, фантазування про стосунки з ним.
“Йдеться про відчуття більшого задоволення від вигаданих зв’язків, ніж від побачень у реальному світі, або уникнення фізичних стосунків, тому що фантазії здаються безпечнішими або більш захоплюючими. Деякі люди описують, що відчувають справжнє кохання, вірність і навіть розбите серце, пов’язане з цими персонажами”, — пояснила вона.
Фіктосексуальність також може виявлятися у творчих захопленнях, таких як написання фанфіків або створення ілюстрацій, присвячених улюбленим персонажам. На думку експертів, хоч фіктосексуальність не є патологією, вона здатна призвести до відчуття ізоляції та самотності, якщо стає єдиною формою емоційного контакту.
