Війна забирає дитинство тих, хто найбільше потребує захисту. Українські діти опиняються під постійною загрозою, а спогади про їхнє життя і трагедію залишаються у свідомості суспільства, стаючи символом невинності, яка зруйнована війною. У Тернополі ця реальність набула візуальної форми у вигляді муралу, який нагадує про невідворотні наслідки ракетного обстрілу та водночас служить закликом до уваги суспільства до потреб дітей, що опинилися в епіцентрі бойових дій.
Трагічна подія та її художнє втілення
Мистецтво здатне передати біль та втрати, які неможливо висловити словами, особливо коли мова йде про дітей, що стали жертвами війни. У Тернополі художник Андрій Єрмоленко відтворив через стінопис трагедію маленьких українців, які загинули під час російських ракетних атак, створивши мурал на стіні зруйнованого будинку. Ця робота стала не лише меморіалом, а й закликом до уваги світової спільноти до безпеки дітей у зоні бойових дій.
Мурал з’явився на фасаді будинку, який було пошкоджено внаслідок обстрілу Тернополя 19 листопада 2025 року. На стінописі зображена маленька дівчинка, яка намагається захистити свої іграшки від ракети. За словами автора, це символ найдорожчого, що є у дітей, – їхнього безтурботного світу та дитинства, яке війна руйнує безжально. Художник підкреслює, що навіть у відносно безпечному місті, як Тернопіль, життя дітей залишається під загрозою постійних атак.
Андрій Єрмоленко називає свій мурал «криком про допомогу», зверненим до міжнародної спільноти. Він зазначає, що через мистецтво може донести до глядачів масштаб трагедії і водночас нагадати про потребу захищати дітей. У його роботі символіка маленької дівчинки та її іграшок акцентує увагу на крихкості дитинства та на неможливості залишитися байдужим до наслідків війни.
Серія робіт на підтримку дітей
Цей мурал став шостим твором Андрія Єрмоленка, присвяченим українським дітям, які загинули внаслідок військових дій. Раніше художник реалізовував подібні проєкти у Львові, Запоріжжі та навіть за кордоном, у Швеції, де його акції були спрямовані на підтримку українських дітей та армії. Кожна робота має свій унікальний сюжет, але всі вони об’єднані темою втрат дитинства, що стає невід’ємною частиною війни.
Створення такого муралу виконує одночасно кілька функцій. Воно є меморіалом для родин загиблих дітей, публічним нагадуванням для громади про наслідки обстрілів та інструментом залучення міжнародної уваги до проблеми безпеки дітей у зоні конфлікту. За словами художника, такі образи можуть спонукати суспільство не забувати про жертв війни, а також сприяти формуванню підтримки для гуманітарних ініціатив.
Ракетний обстріл Тернополя 19 листопада 2025 року забрав життя семи дітей та завдав значних руйнувань інфраструктурі міста. Художник зазначає, що його робота покликана нагадати, що діти залишаються найуразливішими учасниками війни і що будь-яка атака, навіть на відносно спокійні регіони, несе потенційну загрозу їхньому життю.
Війна повинна бути завершена якомога швидше, адже вона щоденно призводить до загибелі дітей та дорослих, руйнує їхнє життя і залишає незгладимий слід у родинах.
