У Великій Британії стартував п’ятирічний науковий проєкт під назвою Synthetic Human Genome (SynHG), метою якого є створення в лабораторних умовах великих фрагментів людської ДНК. Про це повідомляє The Guardian.
Дослідники прагнуть поглибити розуміння функціонування геному людини та закласти підґрунтя для нових підходів до лікування складних захворювань, включаючи автоімунні хвороби та вірусні ураження органів.
Проєкт очолює професор Джейсон Чин із Лабораторії молекулярної біології Медичної дослідницької ради у Кембриджі. До команди також входять вчені з провідних британських університетів: Кембриджа, Кента, Манчестера, Оксфорда та Імперського коледжу Лондона. На першому етапі передбачається синтез окремих хромосомних фрагментів, які вставлятимуть у клітини людської шкіри з метою вивчення їх поведінки.
Це перша масштабна ініціатива з “переписування” людського геному знизу вгору — від молекули до клітини. Попередній досвід створення повного синтетичного геному кишкової палички (E. coli), який у тисячу разів менший за людський, допоміг команді Чина підготуватись до роботи з людським геномом, що налічує понад 3 мільярди пар основ.
Окрему увагу вчені приділяють вивченню “темної матерії геному” — частин ДНК, функції яких досі залишаються малозрозумілими. Їхнє дослідження може пролити світло на механізми регуляції генів, епігенетики та походження спадкових захворювань.
Паралельно з науковою командою працюватиме й група з етики, очолювана професоркою Джой Чжан з університету Кента. Вона аналізуватиме соціальні наслідки та потенційні ризики проєкту, включаючи побоювання щодо створення “дизайнерських дітей” або генетично модифікованих організмів для побутового чи промислового використання.
Біоетики також розглядають перспективу впровадження синтетичних мітохондрій для запобігання спадковим захворюванням, що передаються від матері. Такий підхід міг би зменшити залежність від донорів і спростити процедури штучного запліднення.
