Україна в колі світових стратегів: Анатолій Амелін про участь у Більдерберзькому клубі
Участь України в цьогорічній зустрічі Більдерберзького клубу, яка відбулася 12–15 червня 2025 року у стокгольмському Grand Hotel, викликала особливий інтерес не лише через символіку, а й через зміст — як порядку денного, так і змін у структурі глобальної влади. Економіст і директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін наголошує, що факт участі України у такому форумі сам по собі є надзвичайно знаковим. Це підтверджує, що наша держава не просто залишається в полі уваги світової еліти, а й поступово інтегрується до стратегічних дискусій, які мають наслідки для світового порядку.
Амелін зазначає, що участь України у Більдерберзькому клубі розпочалася лише у 2022 році — після початку повномасштабного вторгнення. Ця інтеграція стала логічною реакцією на зміну статусу країни: з об’єкта зовнішньої політики Україна перетворюється на суб’єкта, чия думка враховується при формуванні глобальних сценаріїв.
Він наголошує, що цього року участь у форумі від України взяв колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який став єдиним представником країни. Амелін підкреслює, що такий вибір — символічний і стратегічний водночас. Кулеба, який після відставки у вересні 2024 року перейшов до академічної сфери, є старшим науковим співробітником Белферівського центру в Гарварді та викладає курс дипломатії воєнного часу в Sciences Po у Парижі.
На думку експерта, такий перехід дозволяє українському дипломату діяти поза рамками офіційної державної лінії, висловлювати критичні оцінки й тим самим ефективніше доносити альтернативні позиції. Амелін звертає увагу на те, що в інтерв’ю Fox News напередодні зустрічі Кулеба відкрито заявив, що “Путін не відчуває жодного тиску”, чим продемонстрував більш жорстку оцінку західної дипломатії.
Аналізуючи участь України у Більдерберзькому клубі загалом, Амелін зазначає, що вона розпочалася лише у 2022 році — через три місяці після початку повномасштабного вторгнення. Першими представниками були посол у США Оксана Маркарова та очільник «Нафтогазу» Юрій Вітренко. У 2014 році, попри надзвичайну важливість подій — Революцію гідності та анексію Криму — Україна не була представлена взагалі. Це, на його думку, свідчило про тодішню відсутність України у стратегічному сприйнятті Заходу. Лише з 2022 року країна почала входити у поле стратегічної уваги.
Окремо Амелін звертає увагу на безпрецедентні риси цьогорічної зустрічі. Він зазначає, що вперше в історії клубу стався витік інформації про місце та дату проведення за дев’ять місяців до події. У вересні 2024 року точні дати та локація стали відомі завдяки витоку в мережу, що, як підкреслює аналітик, для організації, відомої суворою закритістю, є винятковим явищем. Це свідчить про поступову еволюцію самого формату Більдерберга — від повної закритості до часткової контрольованої прозорості.
Він також зазначає, що офіційний порядок денний форуму 2025 року містив 11 пунктів, з-поміж яких дві теми були винесені вперше за всю історію існування клубу. Темою «Депопуляція та міграція» західні еліти вперше публічно визнали існування демографічного виклику. Ця тема отримає продовження у вигляді політичних ініціатив протягом 6–18 місяців, з огляду на стабільні патерни — обговорення тем на Більдерберзі випереджає глобальні події з відставанням на кілька місяців. Він звертає увагу на слова віцепрезидента США Джей Ді Венса на Мюнхенській конференції про те, що нелегальна міграція є «найтерміновішим» викликом Європи. Це вказує на високу ймовірність запровадження жорсткішої міграційної політики під виглядом демографічного регулювання.
Не менш важливою аналітик вважає тему «Авторитарна вісь», яка вперше була сформульована не завуальовано, а прямо. Амелін наголошує, що визнання координації між Китаєм, Росією, Іраном і Північною Кореєю як системного виклику для Заходу знаменує собою нову фазу міжнародної аналітики: етап, коли геополітичні зрушення більше не маскуються за термінами «перестановки» чи «баланси», а називаються відкрито. Він підкреслює, що така трансформація риторики є частиною переходу від кризового управління до стратегічного довгострокового планування, який ілюструє еволюцію Більдерберга.
Амелін також звертає увагу на структуру учасників форуму 2025 року. Він зазначає, що цього разу відбулася концентрація представників оборонного штучного інтелекту. На зустрічі були присутні керівники компаній Anduril Industries, Helsing і Palantir, що формують так звану «екосистему Тіля». Амелін наголошує на впливовості самого Пітера Тіля — американського підприємця, члена правого крила політичного істеблішменту, який був безпосередньо присутній на форумі. Присутність Тіля та афілійованих з ним структур у Більдерберзі є підтвердженням переорієнтації клубу на технологічну безпеку.
Крім того, Амелін зазначає, що до зустрічі долучилися й представники найпотужніших інвестиційних фондів, серед яких співзасновник KKR Генрі Кравіс, CEO Amundi Валері Бодсон та Ролі ван Раппард із CVC Capital Partners. Він вважає, що така участь свідчить про посилення фінансової компоненти стратегічних рішень. Роль розвідки була так само репрезентативною — серед учасників були Джеймс Бейкер (ексдиректор аналітичного підрозділу Пентагону), Джон Соуерс (колишній глава MI6) і Крістофер Донахью (командувач армії США в Європі та Африці). Така кількість силових фігур є індикатором того, що питання безпеки розглядаються не як тимчасова загроза, а як довгостроковий контекст.
Він вважає показовим те, як теми Більдерберга 2025 року були синхронізовані з іншими ключовими форумами року. Амелін нагадує, що тема штучного інтелекту вперше прозвучала в Давосі, отримала розвиток на Мюнхенській конференції й врешті була сформульована як «ШІ, стримування і національна безпека» на Більдерберзі. У контексті України, за словами експерта, така еволюція теж є очевидною: від дискусій про стабільність — до конкретної угоди про критичні мінерали між США і Україною, підписаної 30 квітня 2025 року. Ця угода — якісний перехід від ролі реципієнта допомоги до стратегічного партнера в економічній сфері.
Він звертає увагу також на роль так званих «мостових постатей», таких як Урсула фон дер Ляєн, яка брала участь у Давосі, Мюнхені, саміті G7 і до того чотири рази відвідувала Більдерберг. Такі фігури забезпечують наступність стратегічних дискусій і є каналами синхронізації еліт.
На завершення експерт наголошує, що форум 2025 року може стати поворотною точкою: теми, які раніше вважалися спекулятивними або частиною теорій змови — такі як «депопуляція», «авторитарна вісь», «контроль над ШІ» — увійшли в офіційний порядок денний. Україна в цьому контексті не просто «залишилась на порядку денному», а піднялася в ієрархії — від об’єкта безпекових дискусій до суб’єкта, що бере участь у формуванні нової архітектури світової безпеки. Включення таких тем, як “депопуляція”, “авторитарна вісь”, “ШІ і безпека”, сигналізує про новий рівень відвертості й амбіцій серед західних еліт. І те, що Україна залишається серед центральних пунктів порядку денного — це, як він вважає, не просто жест підтримки, а визнання її ролі як одного з ключових гравців глобального майбутнього.
