Україна змінила правила утримання російських військовополонених

Україна внесла зміни в умови утримання російських військовополонених, які перебувають на території країни, хоча всі вони залишаються в межах міжнародного права, зокрема Женевських конвенцій. Про це заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час ефіру національного телемарафону.
Зокрема, відтепер російським військовим, що потрапили в полон, буде заборонено здійснювати телефонні дзвінки з України. Лубінець уточнив, що це рішення було прийняте після тривалих дискусій щодо можливості полонених зв’язуватися зі своїми рідними в Росії. Однак, за словами омбудсмена, тепер право на телефонні дзвінки скасовано, хоча інші можливості, такі як написання листів, залишаються доступними відповідно до вимог Женевських конвенцій.
Омбудсмен пояснив, що в Україні наразі функціонують чотири спеціальні табори для утримання російських військовополонених, і всі умови їх утримання відповідають міжнародним стандартам. Лубінець наголосив, що Україна не може дозволити собі поводитися з полоненими так, як це робить Росія, натякаючи на порушення Росією прав військовополонених. Водночас, він підкреслив, що Україна прагне дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, навіть коли це несе певні труднощі.
Одним із головних моментів, який став предметом обговорень, була можливість полонених здійснювати дзвінки до своїх рідних у Росію. Лубінець згадав, що позиція Офісу омбудсмена була чіткою: Женевські конвенції гарантують право на переписку, але не на телефонні дзвінки. У зв’язку з цим, з метою забезпечення дотримання міжнародних стандартів, було вирішено зберегти право на переписку для російських полонених, проте відмовити їм у можливості здійснювати телефонні дзвінки. Таким чином, українська сторона чітко слідує принципам Женевських конвенцій, але одночасно вводить обмеження, які, на думку влади, є виправданими в умовах воєнного конфлікту.
Ці зміни є відповіддю на виклики, пов’язані з утриманням великої кількості військовополонених, і підкреслюють прагнення України дотримуватися норм гуманітарного права, водночас адаптуючи свої підходи до реалій війни.