Повномасштабна війна спричинила одну з найбільших хвиль вимушеної міграції в сучасній українській історії, оскільки мільйони людей залишали домівки через небезпеку, руйнування, втрату роботи, потребу в захисті дітей і неможливість планувати життя в умовах постійної загрози. За кілька років перебування за межами країни частина українців вже встигла закріпитися в нових громадах. Дорослі знайшли роботу, діти почали навчання, родини оформили житло, а побутові й соціальні зв’язки поступово зробили тимчасовий виїзд значно тривалішим. Як виглядає сучасна ситуація з українцями за кордоном?
Скільки українців перебуває за межами країни
За оцінками Центру економічної стратегії, на початок 2026 року за кордоном перебуває близько 5,6 млн українців, які виїхали через повномасштабну війну. Основна частина цих людей залишила країну через західні кордони, тоді як окремі групи потрапляли до Європи транзитом через Росію або Білорусь.
Від початку повномасштабного вторгнення до кінця 2025 року український кордон на виїзд перетнули понад 60,4 млн разів, а на в’їзд — 56,3 млн разів. Різниця між цими показниками показує масштаб неповернення, хоча такі дані не охоплюють тих, хто залишав Україну через територію Росії або Білорусі.
Окремо аналітики оцінюють, що близько 277 тис. українців виїхали до країн Європи через Росію чи Білорусь. За оцінками ООН, приблизно 1,3 млн українців отримали статус біженців на території Росії або Білорусі.
Динаміка виїзду і повернення
Через західні та південно-західні кордони виїхало на 303 тис. громадян більше, ніж повернулося в Україну. Порівняно з 2024 роком цей розрив зменшився, адже тоді різниця становила 459 тис. осіб.
Такі цифри свідчать про зміну міграційної поведінки. Молодші українці частіше продовжують виїжджати, оскільки шукають навчання, роботу або стабільніші умови для життя, тоді як старші вікові групи частіше повертаються додому, де залишилися житло, родинні зв’язки або звичне середовище.
Серед українських біженців найбільшу частку становлять дорослі жінки — близько 40%. Частка чоловіків за рік зросла з 27% до 29%, що може бути пов’язано з різними каналами виїзду, сімейними обставинами та зміною міграційних планів.
Діти до 18 років становлять 31% українців за кордоном. Водночас частка людей віком понад 45 років зменшилася, що узгоджується з тенденцією активнішого повернення старших груп до України.
Загалом 66% біженців належать до працездатного віку від 18 до 65 років. Молодь до 35 років формує понад половину всієї групи українських біженців — приблизно 56%, тому питання повернення цієї категорії матиме велике значення для ринку праці, демографії та післявоєнного відновлення.
З яких регіонів виїжджали найчастіше
Найбільша частка біженців до виїзду проживала в Києві та Київській області — 24%. Ще 52% становили мешканці східних і південних регіонів, які найбільше відчули наслідки бойових дій, окупації, обстрілів і руйнування інфраструктури.
Переважна більшість українців за кордоном виїхала з міст. Лише кожен десятий біженець походить із сільської місцевості, що пояснюється різною мобільністю населення, доступом до транспортних маршрутів, фінансовими можливостями та рівнем ризику в конкретних населених пунктах.
Де живе найбільше українців
Найбільше українських біженців проживає в Німеччині — 23%. Польща посідає друге місце з показником 19,5%.
Німеччина частіше приваблює молодших українців, адже там перебуває 28% біженців віком до 35 років. Польща більше пов’язана з групою 35–49 років, серед якої частка українців у цій країні становить 24%.
Вибір країни часто залежав від близькості до України, наявності родичів або знайомих, умов тимчасового захисту, доступу до роботи, житла, освіти для дітей і соціальної підтримки. Через це частина українців сприймає перебування за кордоном як вимушену паузу, тоді як інші поступово переходять до довгострокового планування життя в новій країні.
Сценарії повернення після війни
За розрахунками Центру економічної стратегії, кількість українців, які повернуться після завершення війни, залежатиме від безпеки, стану економіки, доступності житла, роботи, освіти й загального відчуття стабільності в Україні.
За базовим сценарієм додому можуть повернутися близько 1,6 млн осіб, тоді як приблизно 2,7 млн залишаться за кордоном. Песимістичний сценарій передбачає повернення лише 1,3 млн українців і проживання за межами країни близько 3 млн людей. За оптимістичним сценарієм повернення може сягнути 2,2 млн осіб, а за кордоном залишаться близько 2,1 млн.
Ці оцінки базуються на опитуваннях щодо намірів повернення, однак реальні рішення людей залежатимуть від того, чи зможе Україна запропонувати безпечні умови, роботу, відновлене житло та зрозумілі перспективи для родин із дітьми.
Для України головним викликом стане повернення людей працездатного віку та молоді, оскільки від цього залежатимуть ринок праці, демографічна ситуація й темпи відновлення після війни. Дані досліджень показують, що рішення про повернення дедалі більше пов’язане не лише з завершенням бойових дій, а й з тим, наскільки швидко країна зможе відновити умови для безпечного й стабільного життя.
