Українські стартапи масово виїжджають за кордон та уникають згадок про своє походження

Українські стартапи дедалі частіше переміщують свої головні офіси за межі країни та утримуються від згадок про українське походження, попри те, що більшість команди продовжує працювати всередині України. Про це повідомляє Forbes.
Понад 90% стартапів уже перенесли свої штаб-квартири за кордон. Причиною цього журналісти називають небажання інвесторів вкладати кошти в країну, охоплену війною, а також небажання клієнтів здійснювати угоди у віддаленому форматі.
“Ранні інвестиції й так високоризикові, і додатковий фактор війни часто визначальний. Команди приховують походження, щоб не відлякувати потенційних клієнтів чи інвесторів”, — пояснює партнер венчурного фонду Roosh Ventures Андрій Тимовський.
Керівний партнер фонду Flyer One Ventures та співзасновник Genesis Віталій Лаптенок підтверджує цю тенденцію:
“Раніше вони відкривали офіси за кордоном, коли вже заробляли гроші, а зараз це відбувається з самого початку існування компанії”.
Засновник українського стартапу в галузі штучного інтелекту Assisterr Нік Гавриляк вважає, що походження з України часто спонукає фонди запропонувати найнижчу оцінку. Подібний досвід описала також засновниця стартапу з інформаційної безпеки LetsData Ксенія Ілюк.
Згідно з дослідженням AVentures Capital, обсяг інвестицій в українські стартапи знижується: у 2024 році він становив $462 млн, що майже вдвічі менше порівняно з 2021 роком, коли сума перевищувала $800 млн.
До початку повномасштабної війни основними причинами перенесення компаній за кордон були прозорість фінансових процесів, захист вкладень та податкові переваги. Сьогодні ж інвестори стикаються з новим ризиком: обмеженою мобільністю керівників або засновників, які не можуть виїхати з країни. Наразі найпоширенішою моделлю стало розташування менеджменту або головного офісу за кордоном, при тому, що більшість співробітників працюють з України.