Українці на порозі п’ятирічного строку: Німеччина готується до хвилі заяв на громадянство
Українці, які після початку повномасштабної війни отримали захист у Німеччині, поступово підходять до важливої юридичної межі, пов’язаної з правом на натуралізацію. Після реформи німецького законодавства про громадянство стандартний строк проживання для подання заяви скоротили з восьми до п’яти років, тому вже у 2027 році частина українців теоретично зможе претендувати на німецький паспорт. Для місцевих органів влади це означає цілком практичну проблему, бо служби натуралізації й без того перевантажені, а нова хвиля заяв може ще більше ускладнити їхню роботу.
Причина очікуваного напливу заяв від українців
Багато українців прибули до Німеччини навесні 2022 року, коли Європейський Союз активував механізм тимчасового захисту для людей, які рятувалися від війни. У березні 2027 року частина цих громадян досягне п’ятирічного строку проживання, який після реформи став базовою умовою для подання заяви на громадянство.
За оцінками уряду, в Німеччині проживає близько 1,3 мільйона українських біженців. Навіть якщо документи подасть лише частина цієї групи, місцеві служби отримають додаткове навантаження, адже кожну заяву потрібно перевіряти окремо — від правового статусу й тривалості проживання до мовних знань та виконання інших вимог.
Реформа, яка змінила правила натуралізації
Німецьке законодавство про громадянство змінилося у 2024 році, коли стандартний строк проживання для подання заяви скоротили з восьми до п’яти років. За особливо успішної інтеграції цей період може бути ще коротшим, однак для більшості іноземців саме п’ятирічна межа стала головним орієнтиром.
Суттєвою зміною стало й пом’якшення підходу до подвійного громадянства. Німеччина дозволила заявникам зберігати попереднє громадянство, що для українців має особливе значення, оскільки питання українського паспорта пов’язане не лише з документами, а й із правовим зв’язком з Україною.
Більшість українців у Німеччині перебуває на підставі параграфа 24 Закону про перебування, який передбачає тимчасовий захист. Такий статус дає право легально жити в країні, працювати, навчатися та користуватися передбаченими гарантіями, однак він не створює автоматичного права на німецьке громадянство.
Юридична проблема полягає в тому, що для натуралізації потрібне не лише тривале проживання, а й відповідний тип дозволу на перебування. Через це частина українців уже змінила параграф у своїх посвідках, зокрема на підставі працевлаштування, щоб мати стабільніший статус для подальшого розгляду заяви.
Чому німецькі служби готуються заздалегідь
Відомства, які відповідають за надання громадянства, уже перевантажені через велику кількість заяв після реформи. Скорочення строку проживання з восьми до п’яти років розширило коло людей, які можуть претендувати на паспорт, тому український чинник лише додається до вже наявного адміністративного тиску.
Деякі муніципалітети планують наймати додатковий персонал, оскільки обробка заяв на громадянство потребує часу, перевірок і рішень у кожній конкретній справі. Найбільше навантаження можуть відчути міста, де проживає значна кількість українців і де адміністративні черги залишаються тривалими.
Які вимоги залишаються для заявників
П’ятирічне проживання саме по собі не гарантує отримання паспорта, оскільки заявник має відповідати іншим умовам німецького законодавства. Серед них — знання німецької мови, здатність самостійно себе забезпечувати, відсутність серйозних правопорушень, законне перебування та визнання демократичного конституційного ладу країни.
Фінансова самостійність може стати одним із найважливіших критеріїв під час розгляду заяв. Для українців, які вже працюють і мають стабільний дозвіл на перебування, шлях до натуралізації може бути зрозумілішим, тоді як перебування лише за тимчасовим захистом може потребувати додаткового юридичного врегулювання.
Що може змінитися після березня 2027 року
Дія тимчасового захисту для українців має тривати до березня 2027 року, однак у ЄС уже припускають можливість його подальшого продовження. Такий сценарій важливий для тих, хто не зможе або не захоче переходити на інший тип дозволу на перебування до завершення чинного періоду захисту.
Німеччина фактично опиняється перед подвійним адміністративним завданням: з одного боку, потрібно забезпечити подальший правовий статус українців, які залишаються в країні через війну, з іншого — підготуватися до заяв від тих, хто вже відповідає частині вимог для натуралізації. Саме тому 2027 рік може стати важливим етапом не лише для українців, а й для німецької системи громадянства.
