Міністерство культури оголосило про старт президентської ініціативи Володимира Зеленського “Тисячовесна”, яку позиціонують як альтернативу російському контенту. Її мета ‒ підтримати культуру в умовах війни та створити український інформаційний простір, у якому зростатиме й формуватиметься молодь. На реалізацію програми передбачили чотири мільярди гривень. Про це йдеться на сайті ініціативи.
Серед основних цілей програми ‒ наповнення інформаційного простору українськими історіями, зміцнення культурної стійкості суспільства та формування покоління, яке відчуває зв’язок із країною, мислить українськими сенсами та здатне протистояти зовнішнім інформаційним впливам. До ключових завдань також належать створення конкурентного культурного продукту, розвиток креативних індустрій, розбудова українського середовища для молоді та протидія російській пропаганді.
У Мінкульті наголошують, що навіть на п’ятому році повномасштабної війни українці, зокрема молоді люди, і далі споживають російський контент. За інформацією Gradus Research, 71 % українців досі дивляться або слухають російськомовний контент, а майже чверть робить це щодня. Найуразливішою категорією називають підлітків віком 14‒17 років. Водночас російський культурний продукт нерідко містить пропагандистські наративи, а РФ щороку спрямовує понад мільярд доларів на їхнє поширення.
Дослідження свідчить, що вибір контенту залежить від його якості, доступності та емоційної близькості до аудиторії. Коли конкурентного українського продукту бракує, цей простір заповнює іноземний контент, найчастіше російський. Саме тому ініціатива націлена на створення такого продукту, який буде цікавий глядачам не через обов’язок, а завдяки щирому інтересу.
Участь у програмі можуть брати юридичні особи ‒ творчі спілки, громадські організації, бюджетні установи, а також фізичні особи ‒ підприємці та інші суб’єкти господарювання, зареєстровані в Україні. Тематика проєктів охоплює широкий спектр напрямів: українську історію, війну, культуру, мову, ментальне здоров’я та майбутнє держави.
З чотирьох мільярдів гривень 1,9 млрд грн планують спрямувати на ігрові фільми та серіали, 240 млн грн ‒ на неігрові, тобто документальні, фільми та серіали, 490 млн грн ‒ на анімаційні фільми та серіали, а також фільми й серіали для дитячої аудиторії, 300 млн грн ‒ на сучасну музику, 400 млн грн ‒ на перформативне мистецтво, 260 млн грн ‒ на аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж, ще 300 млн грн ‒ на візуальне мистецтво.
Механізм фінансування передбачає кілька моделей: до 100 % витрат покриватимуть для анімації, дебютних робіт і дитячого контенту, до 80 % ‒ за умови співфінансування, а для окремих форматів діятиме модель 50/50. Після перемоги учасники зможуть отримати передоплату в обсязі 80‒90 % та матимуть зобов’язання регулярно звітувати про виконання проєкту.
Подання заявок триватиме з 3 квітня до 28 травня, після чого конкурс проходитиме у три етапи.
Перший етап триватиме з 29 травня до 5 червня і передбачатиме перевірку всіх поданих документів. Другий етап відбудеться з 10 червня до 21 липня ‒ у цей період кожен проєкт проходитиме експертне оцінювання. Хто саме входитиме до складу журі, на сайті Мінкульту не уточнюють. Третій етап запланований на серпень: тоді відбудуться публічні презентації проєктів перед конкурсними комісіями в очному, дистанційному або змішаному форматах, тобто у формі пітчингу. Під час оцінювання враховуватимуть якість презентації, ступінь готовності до реалізації, обґрунтованість бюджету та міжнародний потенціал.
Строки виконання залежать від виду продукту: короткі проєкти мають бути завершені до кінця 2026 року, складніші ‒ до кінця 2027 року, а виробництво фільмів і анімації може тривати до 2028 року. Програма охоплює сім напрямів підтримки, серед яких кіно, музика, візуальне та перформативне мистецтво, а також контент для соціальних мереж.
