Мюнхенський стартап Helsing повідомив про проведення двох успішних тестових польотів винищувача Saab Gripen E, повністю керованого штучним інтелектом. Компанія очікує, що безпілотні винищувачі увійдуть до складу європейських військово-повітряних сил упродовж кількох наступних років, повідомляє Financial Times.
У травні та червні над акваторією Балтійського моря програмне забезпечення Centaur AI повністю контролювало польоти шведського Gripen E. У кабіні перебував пілот-інструктор лише як запобіжний захід.
За словами Стефані Лінґеманн, старшої директорки авіаційного напряму Helsing, система штучного інтелекту здатна набирати “мільйон годин льотного досвіду” менш ніж за три доби моделювання, тоді як досвід кращого пілота протягом кар’єри зазвичай не перевищує 5000 годин. У компанії стверджують, що їхня технологія вже демонструє “надлюдську” реакцію в критичних ситуаціях і дає змогу зменшити ризики для пілотів під час небезпечних операцій.
Попри етичні дискусії навколо автономного озброєння, керівництво Helsing наголошує, що остаточне рішення про відкриття вогню має ухвалювати людина — особливо в умовах “гібридних” конфліктів, де бойові дії часто ведуться поблизу цивільної інфраструктури. У випадку масштабної війни з рівним супротивником можливість повної автономії може бути переосмислена.
Helsing, оцінена інвесторами в €12 мільярдів, залучила €600 мільйонів у червневому інвестиційному раунді під керівництвом фонду засновника Spotify Деніела Ека. Компанія вже постачає Україні 10 000 ударних дронів та програмне забезпечення, а також працює над створенням безпілотних підводних апаратів.
Після початку повномасштабної війни в Україні й закликів США до зміцнення європейської обороноздатності, інтерес до автономних бойових систем значно зріс. Над аналогічними проєктами працюють США, Китай та Росія. У НАТО такий напрям уже називають “парадигмою нової повітряної війни”.
Європейські уряди інвестують мільярди в розвиток озброєння на базі ШІ, прагнучи не відставати від провідних військових держав світу та зменшити залежність від імпортних рішень. Якщо випробування Helsing триватимуть успішно, перші безпілотні “розумні” винищувачі можуть стати на озброєння до 2030 року.
