В Ірландії готується згортання безплатного житла для українців: кого торкнуться зміни
Українські біженці в Ірландії можуть зіткнутися з найбільшими змінами в системі розміщення від початку повномасштабної війни, оскільки уряд країни готується поступово відмовитися від тривалого безплатного проживання в готелях та інших комерційних об’єктах. Для тисяч людей, які після евакуації з України роками жили в тимчасовому житлі, це рішення означає необхідність шукати оренду на складному ринку, де пропозицій мало, а ціни залишаються високими.
Які зміни готує уряд Ірландії
Як повідомляє The Sunday Times, ірландська влада планує розпочати перегляд програми розміщення українців у серпні 2026 року. Процес має тривати близько шести місяців, тому виселення не відбуватиметься одночасно для всіх мешканців готелів.
Під зміни можуть потрапити приблизно 16 тисяч українців, які зараз проживають у готелях та інших комерційних об’єктах. Кожна людина має отримати письмове попередження за три місяці до дати виїзду, щоб мати час на пошук іншого житла.
Державний міністр з питань імміграції Ірландії Колм Брофі пояснив, що уряд прагне прибрати різницю між групами людей, які шукають житло в країні. За його словами, влада хоче перейти до моделі, за якої доступ до житла для українців відбуватиметься на тих самих умовах, що й для людей, які працюють і постійно проживають в Ірландії.
Такий підхід означає поступовий відхід від надзвичайної системи, створеної після початку великої війни, коли країна швидко розміщувала українців у готелях через гостру потребу в безпечному прихистку.
Що це означає для українських біженців
Для частини українців ці зміни стануть серйозним викликом, особливо для родин із дітьми, людей похилого віку, одиноких батьків та тих, хто ще не має стабільного доходу. Пошук житла в Ірландії ускладнюється високими цінами, браком доступної оренди та конкуренцією з місцевими мешканцями.
Українці, які вже працюють, мають заощадження або підтримку громади, можуть швидше знайти альтернативне житло. Водночас для біженців, які залишаються залежними від державної допомоги, переїзд із готелю може стати складним етапом адаптації.
Кому можуть залишити підтримку
В уряді Ірландії заявляють, що допомога збережеться для вразливих категорій. Насамперед мова про людей, які мають суттєві перешкоди для самостійного проживання або не можуть самотужки організувати переїзд.
До таких випадків можуть належати складні медичні обставини, інвалідність, особливі потреби або інші фактори, які заважають людині швидко знайти житло без додаткової підтримки. Остаточний порядок надання такої допомоги залежатиме від рішень ірландських служб.
Ринок оренди залишається головною проблемою
Плани уряду збігаються з напруженою ситуацією на житловому ринку Ірландії. Орендного житла бракує, ціни залишаються високими, а пошук помешкання часто потребує часу, підтвердження доходів і готовності швидко реагувати на пропозиції.
Саме через це попередження за три місяці має стати ключовим елементом переходу. Українцям, які отримають листи, доведеться одразу перевіряти варіанти оренди, звертатися по консультації до місцевих служб і шукати підтримку в українській громаді.
Що буде з виплатами ірландцям, які приймають українців
Зміни торкнуться також домогосподарств, які розміщують українців у себе вдома. Зараз такі господарі отримують 600 євро щомісяця, проте уряд планує поступово зменшувати цю суму.
Повне скасування виплат заплановане до березня 2027 року. Ця дата збігається із завершенням дії тимчасового захисту в Європейському Союзі, що робить перегляд житлової підтримки частиною ширшої зміни політики щодо українських біженців.
Українським біженцям в Ірландії варто заздалегідь перевірити свій статус проживання, можливість отримання соціальної підтримки, доступні програми орендної допомоги та умови на місцевому ринку житла. Після отримання листа про виселення з готелю важливо не втрачати час, оскільки три місяці можуть швидко минути в умовах дефіциту житла.
Для багатьох українців ця осінь може стати періодом складного переходу від тимчасового прихистку до самостійного облаштування в Ірландії, де безпека вже не гарантує простого доступу до житла, а підтримка держави поступово стає вибірковою.
