Міністерство освіти і науки України проголосило головну мету нової ініціативи «Школа офлайн», яка полягає в тому, щоб повернути дітей до очного навчання. Якщо ж це неможливо через безпекові причини або інші обставини, ініціатива передбачає суттєве покращення якості дистанційної освіти. Однак ідея викликала багато критики з боку суспільства. Зокрема, занепокоєння виникли через рішення відновити очне навчання під час війни, коли тривають обстріли та повітряні тривоги, що можуть загрожувати безпеці дітей. Також складною залишається ситуація з доступом до української освіти дітей, які перебувають на окупованих територіях або виїхали за кордон разом із батьками.
Новопризначена заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, яка займається питаннями шкільної освіти, озвучила шість міфів, які пов’язані з ініціативою «Школа офлайн». Це викликає питання серед батьків, адже багато хто не розуміє, чи варто їм хвилюватися через ці нововведення і як вони вплинуть на навчальний процес.
Що таке «Школа офлайн»?
Головна мета політики полягає в тому, щоб повернути дітей до шкільних парт і встановити чіткі правила організації дистанційної освіти. Важливо, що освітній процес має бути однаково організований для всіх учнів у класі, в якому повинно навчатися не менше 20 дітей. На сьогодні класи можуть включати різні групи учнів: тих, хто навчається очно, тимчасово переміщених осіб, дітей за кордоном і на окупованих територіях. Із 1 вересня 2025 року більшість учнів, включно з тими, хто тимчасово переміщений, планують навчати очно. Ті ж, хто через обставини не зможуть відвідувати школи, перейдуть до нових дистанційних класів. Діти за кордоном опановуватимуть лише українознавчий компонент, тоді як учні з окупованих територій зможуть навчатися за індивідуальними програмами.
Міф 1: «Школа офлайн» і наказ №850 – це одне і те саме
Проєкт наказу №850, який був підготовлений у червні 2024 року, спробував повернути дітей у школи, але викликав чимало обговорень. Проте цей документ так і не був затверджений. Політика «Школа офлайн» ґрунтується не лише на одному наказі, а на серії документів, що регулюють освітній процес в умовах воєнного стану.
Міф 2: «Всіх дітей змусять навчатися очно, навіть у прифронтових регіонах»
Насправді очне навчання буде можливим тільки там, де це дозволяють умови безпеки. Наприклад, у Харківській області різні регіони мають різні рівні безпеки, тому рішення про відновлення очного навчання буде ухвалюватися на основі конкретних умов.
Міф 3: «Дистанційне навчання заборонять»
Це неправда, адже дистанційна форма освіти продовжить існувати. МОН працює над унормуванням дистанційної освіти, щоб вона була якісною та доступною для тих, хто не має змоги відвідувати навчальні заклади.
Міф 4: «Діти з окупованих територій і за кордоном залишаться без української освіти»
Це також не відповідає дійсності. Діти за кордоном навчатимуться дистанційно українським предметам, а учні з окупованих територій будуть навчатися за індивідуальними програмами.
Міф 5: «Політика призведе до скорочення вчителів»
Існують побоювання, що вчителі на окупованих територіях і у прифронтових районах можуть втратити роботу через скорочення класів. Однак заступниця міністра пояснила, що навіть у таких регіонах може бути запроваджено педагогічний патронаж, який допоможе зберегти ставки для вчителів.
Міф 6: «Школа офлайн» призведе до закриття шкіл у деяких громадах»
Політика не передбачає ліквідації шкіл. Йдеться лише про тимчасове припинення діяльності окремих закладів на час війни, але після перемоги вони знову працюватимуть.
Усі ці міфи свідчать про те, що майбутні зміни викликають занепокоєння у багатьох учнів, батьків і вчителів. Тому для зменшення міфів і непорозумінь, Міністерству освіти потрібно активніше комунікувати з громадськістю.
