В Україні готуються штрафувати громадян, які перебувають за кордоном і ухиляються від сплати податків
Запровадження міжнародних фінансових механізмів дедалі частіше впливає на повсякденне життя українців, які мешкають за межами своєї держави. Національні податкові системи поступово втрачають замкнений характер і переходять до моделі глобальної взаємодії. Для України цей процес набув практичного значення після запуску автоматичного обміну банківською інформацією, який безпосередньо стосується громадян, що отримують доходи за кордоном і залишаються у полі зору українських фіскальних органів.
Суть запровадження системи автоматичного обміну даними
В Україні почала діяти система CRS, яка є міжнародним стандартом обміну податковою інформацією між країнами і використовується для виявлення незадекларованих доходів фізичних осіб. Її впровадження означає, що податкові органи інших держав автоматично передають Державній податковій службі України дані про фінансові рахунки українських громадян, відкриті за кордоном, без потреби в індивідуальних запитах або судових процедурах.
Станом на вересень 2025 року до цього обміну були залучені понад 120 країн, які надали інформацію про доходи українців за 2024 рік, що суттєво розширило можливості фіскального контролю.
Передані в межах CRS відомості мають чітко визначений і доволі широкий перелік, який дозволяє податковим органам скласти повне уявлення про фінансову активність особи. До таких даних належать ідентифікаційні відомості, включно з іменем, адресою проживання та податковим номером, а також реквізити іноземних банківських рахунків.
Окрему увагу приділено фінансовим показникам, зокрема залишку коштів на рахунку станом на кінець року та загальній сумі зарахувань, яка відображає валовий дохід за звітний період і дозволяє порівнювати задекларовані та фактичні надходження.
Податкові зобов’язання українців, які отримують доходи за кордоном
Згідно з українським законодавством, усі доходи, отримані за межами країни, підлягають декларуванню, незалежно від того, йдеться про заробітну плату, дивіденди чи прибуток від здавання майна в оренду. Основними обов’язковими платежами залишаються податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та військовий збір у розмірі 5 відсотків.
При цьому діє правило зарахування податку, сплаченого за кордоном, якщо його ставка перевищує українську, що дозволяє уникнути подвійного оподаткування ПДФО, однак військовий збір сплачується в Україні незалежно від податкового режиму іншої держави.
Окрему категорію становить соціальна допомога, яку українці отримують за кордоном, включно з виплатами на проживання, підтримкою від міжнародних організацій чи допомогою для сімей з дітьми. Такі кошти не підлягають оподаткуванню, проте мають бути задекларовані в спеціальному розділі декларації як доходи, що не оподатковуються, оскільки податкові органи повинні розуміти джерела існування платника.
Відповідальність за порушення податкових правил
Механізм відповідальності, передбачений податковим законодавством, диференціює порушення залежно від їхнього характеру та ступеня умислу. Несвоєчасне подання декларації тягне за собою фіксований штраф у розмірі 340 гривень, що вважається відносно незначною санкцією.
Водночас приховування доходів, які підлягають оподаткуванню, розглядається як серйозніше порушення і карається штрафами, розмір яких обчислюється у відсотках від визначеного податкового зобов’язання, починаючи з 10 відсотків у разі ненавмисної помилки і зростаючи до 75 відсотків при повторному умисному порушенні протягом трирічного періоду. Додатково до цього нараховується пеня за кожен день прострочення сплати нарахованих сум.
Посилення податкового контролю відбувається на тлі зростання кількості українців, які перебувають у країнах Європейського Союзу. За офіційними даними, в 2025 році було зареєстровано понад 4,3 мільйона українських біженців, що на десятки тисяч більше порівняно з попереднім місяцем. У цих умовах автоматичний обмін фінансовою інформацією стає інструментом, який дозволяє державі зберігати податковий зв’язок зі своїми громадянами незалежно від їхнього місця проживання, формуючи нову реальність фінансової відповідальності за межами національних кордонів.




