В Україні вперше святкують Міжнародний день залучення до науки: інтерактивні заходи для дітей війни та молоді

Освітні ініціативи відіграють критично важливу роль у підтримці дітей, які пережили наслідки війни, адже наукове пізнання допомагає формувати критичне мислення, соціальну адаптацію та мотивацію до навчання в складних умовах. Відновлення можливостей для творчого та інтелектуального розвитку в умовах тривалого конфлікту має особливе значення, оскільки дозволяє дітям не лише засвоювати знання, а й відчувати підтримку суспільства та держави. У таких ініціативах наукова освіта поєднується з психологічною підтримкою та інтерактивною практикою, що робить процес навчання живим і емоційно залученим.

У 2025 році, 27 листопада, світ вперше відзначає Міжнародний день залучення до науки заради сталого розвитку, нову дату в календарі ЮНЕСКО, яка покликана стимулювати глобальний обмін думками щодо відповідальності, розвитку наукової культури та раннього залучення молоді до дослідження навколишнього світу. На 43-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО була прийнята відповідна резолюція, ініціатором якої виступив президент Малої академії наук України, академік НАНУ Станіслав Довгий. Для України ця дата має особливе символічне значення, оскільки саме 27 листопада народився відомий український науковець Борис Патон, а також була заснована Українська академія наук.

Мала академія наук України повідомила про організацію трьох днів масштабних заходів, присвячених цій події. Вони включають інтерактивні формати, лекції, практичні воркшопи, музейні заняття, мистецькі майстер-класи та наукові демонстрації. Цей навчально-науковий марафон, який охоплює дітей, підлітків, педагогів та родини, створює простір, де наука стає живою і захопливою, а кожен учасник має можливість відчути себе дослідником та активним творцем майбутніх знань.

25 листопада учасники зможуть долучитися до Всеукраїнського конкурсу головоломок, що проходитиме онлайн протягом усіх днів марафону освітніх подій, а також відвідати інтегроване заняття про Крим та кримських татар і профорієнтаційне тестування з професійним тлумаченням. В той же день о 13:15 розпочнеться воркшоп «У світі сучасних професій», де підлітки ознайомляться з особливостями різних напрямів діяльності та перспективами кар’єри.

26 листопада увага буде зосереджена на міжнародній науково-практичній конференції «Музейна педагогіка у науковій освіті», яка триватиме з 10:00 до 18:00 і передбачає обмін досвідом між освітянами, музейними працівниками та науковцями. Паралельно проходитимуть інтегровані заняття про Крим та кримських татар, а також майстер-клас «Магічні картинки», де учні зможуть практично досліджувати властивості світла та кольору у творчій формі.

Головні заходи 27 листопада включають майстер-клас з розписування тарілок у традиційних стилях для учнів 1–5-х класів та історичний практикум «Минуле у документах і речах» для старших школярів, який дозволяє на практичних прикладах досліджувати історичні джерела. Крім того, відбудеться відкриття виставки «Формули краси» і презентація «Наша планета очима супутника», що демонструє сучасні методи наукових досліджень у галузі екології та географії. Для старших підлітків і дорослих пропонується презентація «Моніторинг наслідків війни супутниковими даними», яка ілюструє, як сучасні технології допомагають оцінювати вплив конфлікту на інфраструктуру та природне середовище.

Протягом дня також відбудеться лекція з історії «Піонери авіації: Брати Райт, Цепелін та народження повітроплавання» для учнів 3–6-х класів, де через історичні приклади молодь зможе зрозуміти етапи розвитку науки та техніки. Організатори запрошують усіх охочих долучитися до святкування та брати активну участь у заходах, що сприяють розвитку наукового мислення, підтримці дітей війни та формуванню у молодого покоління стійкого інтересу до пізнання світу.

Участь дітей у таких заходах дозволяє не лише опанувати конкретні наукові знання та навички, а й безпосередньо брати участь у процесі дослідження, спостереження та експериментування, що особливо важливо для дітей, які постраждали від війни. Активне залучення до науки допомагає їм відновити відчуття контролю над навколишнім середовищем, формує логічне мислення та уміння робити власні висновки, а також створює умови для соціальної інтеграції та розвитку інтелектуальної самостійності.