Вчені Херсонського державного аграрно-економічного університету представили результати масштабного дослідження наслідків руйнування Каховської гідроелектростанції. Основний висновок дослідників — повноцінна заміна водосховища неможлива, тому його необхідно відновити. Повний текст дослідження опубліковано на сайті SuperAgronom.com.
Це перший комплексний науково-соціальний проєкт, який базується на результатах польових досліджень, а також аналізі супутникових знімків з застосуванням методів калібрування та дешифрування. На відміну від попередніх, локальних і переважно гіпотетичних робіт, ця дослідницька праця має на меті об’єктивну оцінку масштабів катастрофи.
Після руйнування дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року було повністю осушене Каховське водосховище — головне джерело водопостачання для південних регіонів України, що й так перебувають у зоні критичного дефіциту води. Це спричинило низку наслідків: порушення зволоження, зникнення рослинного покриву, оголення ґрунтів, підвищення їхньої температури та вторинне засолення на значних територіях.
У 2025 році ситуацію погіршили відсутність снігового покриву, заморозки й посуха, що негативно вплинули на вегетацію озимих культур — до початку травня близько 40% посівів озимини загинули. Також були зафіксовані зміни у формуванні дощових хмар, що призвело до зниження кількості та частоти опадів у південному регіоні.
Опитування 189 жителів Херсонщини показало значну підтримку ідеї відновлення водосховища: 81,5% виступають за його заповнення з використанням сучасних технологій, а 85,7% вважають, що добробут регіону був безпосередньо пов’язаний із функціонуванням Каховського водосховища.
З огляду на це, вчені пропонують компромісне рішення — створити водосховище меншого масштабу, а у його верхній частині — лучно-болотне та лісове середовище. Для цього пропонується відокремити верхню, мілководну третину водосховища спеціальною дамбою, щоб зберегти сформовану там рослинність. Решту території — 66% площі — рекомендується знову заповнити водою.
