Слова Путіна та Сі Цзіньпіна під час розмови на параді в Китаї про можливість продовження життя до 150 років чи навіть досягнення безсмертя за допомогою трансплантації органів не мають наукового підґрунтя. Експерти, з якими поспілкувалися західні видання, підкреслюють: сучасна наука не підтверджує подібних припущень.
Декан Школи геронтології імені Леонарда Девіса при Університеті Південної Каліфорнії Пінхас Коен у коментарі The Washington Post зазначив, що хоча середня тривалість життя за останнє століття суттєво зросла завдяки зниженню дитячої смертності й масовим вакцинаціям від поліомієліту, кору, свинки та коклюшу, межа максимальної тривалості життя не збільшується.
За останні десятиліття найстарші люди досягали віку від 112 до 117 років.
«Не існує доказів, що хтось може прожити понад 120 років», — наголосив він.
Абсолютний рекорд довголіття належить француженці Жанні Кальман, яка померла у 1997 році у віці 122 років, хоча й тут деякі вчені сумніваються у достовірності її віку.
Водночас президент виконавчої ради Американського товариства хірургів-трансплантологів Джеймс Маркманн у розмові з Politico підкреслив, що ідея життя до 150 років є «безпідставною». Попри інтерес до вивчення старіння та певний прогрес у цій сфері, наукових доказів такої можливості не існує.
«Дожити до 140? Це смішно», — додав директор Інституту довголіття при Північно-Західному університеті США Дуглас Воган.
Він навів приклад унікальної мутації, знайденої у громади амішів в Індіані у 2017 році, яка захищає від діабету та серцево-судинних хвороб. Проте навіть вона додає лише близько десяти років життя.
Професорка епідеміології Школи громадського здоров’я при Університеті Джонса Хопкінса Кері Альтофф пояснила, що клітини людини природно виснажуються з віком, а імунна система слабшає, тому літнім людям необхідні бустерні дози вакцин, щоб організм пам’ятав, як боротися з інфекціями. Нині середня тривалість життя у Росії становить приблизно 73 роки, у Китаї — близько 79 років.
Щодо «безсмертя» через пересадку органів, то Маркманн наголосив: трансплантація рятує життя, але не здатна перезапустити чи уповільнити біологічний годинник людини. Заміна одного або кількох органів може тимчасово поліпшити стан здоров’я, однак не зупиняє процес старіння. Медицина досягла великих успіхів у пересадці серця, печінки, нирок і легень, але, за підрахунками вчених, опублікованими в журналі Journal of Medical Economics, пересаджена печінка функціонує близько 20 років, серце — 15, легені — приблизно 10. Про це йдеться в публікації ВВС.
До того ж, будь-яка трансплантація пов’язана з ризиком відторгнення, а пацієнтам доводиться все життя приймати імуносупресивні препарати, щоб орган не відкинувся, нагадує BBC. Експерт зі старіння Стівен Аустад з Університету Алабами охарактеризував ідею продовження життя шляхом нескінченної заміни органів як «спрощене уявлення про тіло на кшталт автомобіля: поміняти свічки запалювання чи масляний фільтр». Проте, за його словами, навіть машина зрештою стикається з неминучим зношуванням.
Додаткове занепокоєння викликає й припущення, що для таких експериментів може існувати необмежена кількість донорських органів. «Це не так», — підсумував Маркманн, наголосивши, що наука і медицина сьогодні не підтверджують можливість ані 150-річного життя, ані тим паче безсмертя.
