Їздові собаки вже понад 9500 років мають ключове значення для життя людей в Арктиці. Їхня повсюдна присутність у цьому регіоні свідчить про виняткову важливість. Серед безлічі порід саме гренландські їздові собаки, відомі як кіммек, вважаються найдавнішими не лише серед їздових, а й серед усіх собак загалом, повідомляє IFLScience.
Кіммек служить інуїтам уже приблизно тисячу років. Попри те, що ці собаки досі використовуються, їхня популяція стрімко зменшується через кліматичні зміни та інші загрози. Так, за майже два десятиліття кількість гренландських їздових собак скоротилася з 25 000 у 2002 році до 13 000 у 2020-му. Це занепокоєння стало поштовхом до нового наукового дослідження.
Постдокторантка Національних інститутів охорони здоров’я США Тетяна Фейєрборн разом із колегами проаналізувала ДНК сучасних кіммеків та залишків давніх собак, знайдених по всій Гренландії. Усього вчені секвенували геноми 92 собак, що охоплюють період близько 800 років, і порівняли їх із понад 1900 іншими собачими геномами.
Результати показали, що кіммек належить до окремої клади арктичних порід, найбільш близької до аляскинських собак віком 3700 років. Це не лише демонструє генетичну спадкоємність, а й підкріплює гіпотезу про ранню міграцію інуїтів з північної Канади до Гренландії — можливо, ще до 12 століття, раніше, ніж вважалося. Отже, інуїти могли з’явитися в Гренландії до прибуття норвезьких колоністів.
Відомо, що норвезькі поселення на острові проіснували до XV століття, але вже на початку XVIII століття дансько-норвезькі колоністи заснували торговий пост у Кітаа, що активізувало контакт між європейцями та інуїтами. Попри це, генетичне дослідження показало, що собаки кіммек майже не схрещувалися з європейськими породами. Натомість їх можна поділити на чотири генетичні групи, які відповідають географічному розселенню інуїтів у Гренландії. Дослідники наголошують, що їхня робота відкриває шлях до подальших вивчень локальної еволюції тварин під впливом як людського чинника, так і змін у довкіллі.
