Перший імператор Китаю залишив по собі пам’ять не лише як правитель, який об’єднав країну, але і як володар, одержимий ідеєю уникнути смерті. Нещодавні археологічні відкриття показали, що його пошуки “еліксиру життя” були значно масштабнішими, ніж вважалося раніше. На Тибетському плато вчені знайшли різьблення з написом, який датують 210 роком до н. е., що розповідає про експедицію, відправлену імператором у пошуках легендарного засобу безсмертя. Про це повідомляє Arkeonews.
Дослідники виявили напис у горах Куньлунь, поблизу озера Гярінг, на висоті понад 4300 метрів.
Виконаний дрібним шрифтом епохи династії Цинь, він містить наказ:
“Імператор наказав великому майстру п’ятого рівня Йі очолити групу алхіміків, щоб зібрати яо”.
Термін “яо” міг означати трави, мінерали або навіть міфічний еліксир. У тексті йдеться, що експедиція досягла озера Чжалін у провінції Цінхай у третьому місяці 37-го року правління імператора. Якщо стародавні джерела згадували лише про посланців, які подорожували на схід, можливо до Японії, то цей напис вперше підтвердив існування експедиції на захід.
Автентичність знахідки підтвердила Національна адміністрація культурної спадщини після всебічного аналізу. Було вивчено мінеральний склад каменю, сліди від інструментів і природне вивітрювання. Виявилося, що удари долота відповідають технологіям епохи Цинь, а борозни містили відкладення, які формувалися понад дві тисячі років. Завдяки міцному кварцовому пісковику текст зберігся в чудовому стані. Ден Чао з управління культурної спадщини підкреслив, що точна дата та збереженість напису допомогли заповнити важливі прогалини у хроніках.
Цінь Ши Хуан-ді (259–210 рр. до н. е.) відомий як правитель, який у 221 році до н. е. об’єднав Китай, запровадив централізоване управління, уніфікував систему письма, грошей і будівництва. Водночас він уславився страхом перед смертю та прагненням подолати її. Давні джерела згадують про його залежність від алхіміків, уживання препаратів на основі ртуті та організацію експедицій у пошуках безсмертя. Іронічно, але вважається, що саме ртуть спричинила його смерть під час подорожі східними регіонами Китаю у 210 році до н. е.
Найяскравішим символом його одержимості стала Теракотова армія — підземне військо, яке мало охороняти імператора після смерті. Новий тибетський напис розширює цю картину, засвідчуючи, що його прагнення подолати смертність сягало навіть віддалених високогірних районів.
Знахідка викликала жваві дискусії. Історик Пекінського університету Сінь Дейон наголосив на необхідності більшої прозорості у процесі верифікації, тоді як міжнародні експерти, зокрема Лі Юелін, підтвердили автентичність напису, зазначивши, що характер слідів від інструментів є переконливим доказом його датування часами династії Цинь.
Для дослідників цей камінь став підтвердженням того, що прагнення імператора до безсмертя не було вигаданим міфом. Цінь Ши Хуан-ді залучав чиновників і ресурси на величезних відстанях, демонструючи масштаб впливу та могутність держави Цинь.
