Від підтримки до роздратування: 88% поляків виступають проти подальших соціальних виплат українцям

Коли у лютому 2022 року мільйони українців змушені були рятуватися від війни, Польща стала для них головним прихистком. Польське суспільство тоді продемонструвало безпрецедентну солідарність: люди відкривали двері своїх домівок, забезпечували житлом, їжею, роботою, а влада швидко створювала програми допомоги для біженців. Протягом перших місяців польська підтримка була тотальною – держава відкрила доступ до соціальних виплат, медичного страхування, освіти, субсидованого житла та інших пільг.

Але минуло майже три роки, і настрій у Польщі суттєво змінився. Якщо спочатку допомога Україні була на рівні національної ідеї, то сьогодні польське суспільство демонструє дедалі більшу втому від ситуації. Економічні труднощі, внутрішньополітичні ігри та зростання антиукраїнської риторики зробили свою справу. Останні соціологічні дослідження показують, що 88% поляків виступають проти подальших соціальних виплат українцям. Про це пише видання Rzeczpospolita.

Ця тема вже стала частиною передвиборчої боротьби. Кандидат у президенти Польщі від Koalicji Obywatelskiej Рафал Тшасковскі запропонував виплачувати допомогу лише тим українцям, які працюють та платять податки в Польщі. Цю ініціативу оперативно підтримав прем’єр-міністр Дональд Туск, заявивши, що її буде терміново розглянуто урядом. Тшасковскі пояснив свою пропозицію просто: підтримка має надаватися тим, хто зміцнює польську економіку, а не тим, хто не бере в ній участі.

З юридичного погляду польська держава не зобов’язана надавати фінансову підтримку українським біженцям. Програма “Родина 800+” була запроваджена як соціальна допомога для всіх дітей у Польщі, незалежно від громадянства батьків. Саме ця виплата – 800 злотих на місяць на кожну дитину до 18 років – зараз викликає найбільше обурення у польському суспільстві.

На перший погляд, ця зміна в настроях здається цинічною, адже українці не по своїй волі стали біженцями. Проте слід розуміти, що ситуація не чорно-біла. У Польщі також зростають ціни, тривають економічні проблеми, а частина населення вважає, що гроші платників податків повинні йти передусім на підтримку польських громадян.

Крім того, існує ще один аспект – політична експлуатація українського питання. Урядові партії використовують тему біженців для мобілізації своїх виборців. Одна сторона обіцяє “захистити інтереси Польщі” та припинити виплати, інша намагається знайти компроміс і не допустити загострення соціального конфлікту.

Ще один важливий фактор – ставлення до українців у польському суспільстві. Якщо на початку війни поляки безумовно підтримували біженців, то зараз дедалі частіше з’являються коментарі про “викличну поведінку заможних українців”, які нібито користуються соціальними благами, але не працюють. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прямо заявив, що його співвітчизники “втомилися через військові дії в Україні та поведінку деяких українців”.

Проте не варто узагальнювати ситуацію. Значна частина українців у Польщі працює, платить податки та є активною частиною економіки. Колишній заступник міністра сім’ї Бартош Марчук звернув увагу, що лише у 2023 році українці сплатили понад 20 мільярдів злотих податків, у тому числі внески на пенсійне та медичне страхування. Це набагато більше, ніж загальна сума соціальних виплат українським біженцям.

Польська влада зараз намагається знайти баланс між інтересами своїх громадян та гуманітарними зобов’язаннями перед українцями. Міністр сім’ї та праці Агнешка Дзем’янович-Бонк заявила, що уряд аналізуватиме всі пропозиції, а маршалок Сейм Шимон Головня наголосив, що не варто робити безробітних українських матерів “заручниками виборчої кампанії”.

Очевидно, що питання допомоги українським біженцям у Польщі вже не буде таким безумовним, як у 2022 році. Підтримка змінюється, суспільні настрої стають більш прагматичними, а політики активно експлуатують цю тему. Проте головне питання полягає в тому, чи розуміють польські політики та виборці, що скорочення підтримки українців може призвести до зворотного ефекту – багато працюючих українців можуть поїхати до Німеччини, а економічний внесок біженців у польський бюджет суттєво зменшиться. Україна веде війну, а Польща залишається її головним союзником і тилом. Чи варто зараз створювати додаткові соціальні напруження, які можуть підірвати цей союз – питання, яке ще доведеться вирішувати польському суспільству.