Війна на Близькому Сході загрожує світу глобальною продовольчою кризою: попередження експертів
Глобальні конфлікти дедалі частіше виходять далеко за межі поля бою, впливаючи на економіку, енергетику та продовольчу безпеку. Війна на Близькому Сході вже починає створювати нові ризики для світового аграрного ринку, адже перебої у виробництві добрив і зростання цін на енергоносії можуть позначитися на врожаях і вартості продуктів у різних країнах. Експерти в публікації Financial Times попереджають про те, що наслідки цього можуть відчути далеко за межами регіону.
На їхню думку, війна на Близькому Сході може спровокувати глобальну продовольчу кризу, масштаби якої перевищать наслідки вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Основними причинами називають перебої у виробництві добрив і дефіцит природного газу, що може негативно вплинути на врожаї у різних регіонах світу.
За даними видання, іранські атаки вивели з ладу значну частину виробництва карбаміду — найпоширенішого азотного добрива. Водночас нестача газу змусила підприємства у Південній Азії скоротити випуск добрив. Згідно з даними Kpler, із 2,1 млн тонн карбаміду, призначених для експорту протягом останніх двох тижнів, приблизно половину так і не відправили. Понад 1,1 млн тонн добрив і сировини, серед яких 570 тис. тонн карбаміду, залишаються в Перській затоці — на етапі завантаження або вже на суднах.
Азотні добрива виробляють з аміаку із застосуванням природного газу, ціна на який різко піднялася після початку війни минулого місяця. Нестача припала на період посівної кампанії у північній півкулі, що підвищує ризики зниження врожайності рису та інших базових культур.
Старший економіст The Fertilizer Institute Вероніка Най зазначає:
«Якщо перебої триватимуть, ситуація буде набагато гіршою, ніж у 2022 році. Чим довше триває конфлікт, тим гіршою стане ситуація».
За словами експертів, Близький Схід відіграє важливу роль у глобальних постачаннях добрив і енергоносіїв. Через Ормузьку протоку проходить близько третини світового експорту карбаміду та 45% експорту сірки. Будь-які обмеження на цьому маршруті ускладнюють постачання. Наприклад, катарська компанія QAFCO зупинила завод із річною потужністю 5,6 млн тонн карбаміду через перебої з постачанням скрапленого газу на об’єктах QatarEnergy.
В Індії підприємствам наказали скоротити використання газу до 70% від звичайного рівня. У Пакистані та Бангладеш виробництво карбаміду було зупинено, а одна з найбільших компаній Пакистану Agritech Limited також призупинила роботу.
На відміну від ситуації 2022 року, коли основні проблеми були пов’язані з українським зерном та енергетикою, нинішня криза зачіпає одразу кілька елементів продовольчого ланцюга. Світовий ринок карбаміду оцінюється приблизно у 196 млн тонн на рік, але лише близько 57 млн тонн з цього обсягу продається на міжнародному ринку.
Фахівці зазначають, що особливо вразливою є Південна Азія. Індія, Бангладеш і Пакистан залежать від імпорту скрапленого природного газу з країн Перської затоки для виробництва добрив. Пакистан майже повністю отримує СПГ із Катару та ОАЕ, Катар забезпечує понад 40% імпорту СПГ для Індії та близько двох третин для Бангладеш. Усі 32 індійські заводи з виробництва аміаку працюють на природному газі.
Подорожчання палива й електроенергії вже призвело до зростання витрат на транспортування, перероблення продуктів та приготування їжі. Радж Патель зі Школи державних справ імені Ліндона Б. Джонсона попередив: «Голод — це не просто голод. Голод цього року безсумнівно посилиться».
Виконавча директорка Міжнародної асоціації виробників добрив Альзбета Кляйн зазначила:
«Деякі регіони, особливо з великою кількістю дрібних фермерів і натуральних господарств, постраждають найсильніше — це райони Африки та Південної Азії. Країни, які залежать від імпортних добрив, вразливі до перебоїв з постачаннями і зростання цін, і ці проблеми можуть поширитися далеко за межі регіону».
