Служба військової розвідки та безпеки Нідерландів оприлюднила щорічний звіт за 2025 рік, в якому йдеться про системну підготовку Російської Федерації до потенційного зіткнення зі збройними силами країн НАТО.
За оцінками нідерландських фахівців, після завершення активних бойових дій проти України Москві знадобиться близько одного року для накопичення ресурсів, достатніх для розв’язання регіонального конфлікту з Альянсом.
Експерти розвідки вважають, що стратегічна мета Кремля полягає не у військовій перемозі над НАТО, а у провокуванні політичного розколу всередині блоку через обмежені територіальні здобутки. Для реалізації цього плану Росія може використовувати інструменти ядерного шантажу та гібридного впливу, спрямовані на дестабілізацію міжнародного порядку та зміну архітектури безпеки в Європі.
«Росія веде конкретну підготовку до можливого зіткнення з НАТО», — наголошується у документі Служби військової розвідки та безпеки Нідерландів.
Окрему увагу у звіті приділено використанню Росією новітніх технологій у розвідувальних та дестабілізаційних операціях. Зокрема, йдеться про активне застосування штучного інтелекту, квантових обчислень та біотехнологій для тиску на інші держави. Такі інструменти використовуються для поширення страху та маніпулювання процесом ухвалення державних рішень у країнах Заходу.
«Країни Альянсу — наступна ціль Росії», — підкреслив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в Берліні.
Аналітики також вказують на деградацію традиційних каналів комунікації та механізмів контролю над озброєннями, що суттєво підвищує ризики непередбачуваної ескалації. На стратегічні розрахунки російського керівництва також впливає динаміка безпекової політики США, яка створює додаткову невизначеність у питанні співвідношення вигод та витрат для Москви у разі початку прямої агресії.
Повномасштабна війна проти України залишається центральним елементом довгострокової стратегії Росії, спрямованої на підрив світового устрою. Подальше посилення оборонного потенціалу країн Європи та єдність Альянсу розглядаються розвідкою як ключові фактори стримування майбутніх загроз.
