Юридична пастка тимчасового захисту: суд у Франції став на бік української родини в справі про соціальні виплати дитині

Після початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені залишити свої домівки й шукати прихистку в країнах Європейського Союзу. Франція, як одна з найбільших держав ЄС, відкрила свої кордони для біженців, надавши їм тимчасовий захист згідно з рішенням Ради ЄС від 2022 року. Завдяки цьому механізму тисячі українських родин отримали можливість перебувати на території Франції легально, мати доступ до медицини, освіти, праці й соціальної підтримки. Втім, попри проголошену рівність прав, на практиці виявилося, що система тимчасового захисту створила цілу низку юридичних колізій, які обмежують українських переселенців у правах порівняно з іншими категоріями мігрантів. Однією з таких колізій стала справа, розглянута у французькому місті Нант, яка може стати важливим прецедентом для десятків тисяч українських родин у Франції.

Рішення суду в Нанті: допомога для української родини

Місцевий суд Нанта ухвалив рішення на користь української родини біженців, якій раніше було відмовлено у праві на отримання щорічної соціальної допомоги, призначеної для підготовки дітей до нового навчального року. Йдеться про так звану виплату на «повернення до школи» — допомогу, яку французька держава традиційно надає родинам, що мають дітей шкільного віку, незалежно від громадянства, за умови легального проживання у Франції. Ця виплата становить близько 450 євро на кожну дитину і покликана компенсувати витрати сімей під час підготовки до навчального року.

Однак для українських сімей з тимчасовим захистом така допомога залишалася недоступною. Причиною стали положення внутрішнього документа Національної каси сімейної допомоги (CAF) від квітня 2022 року. У ньому прямо зазначалося, що особи з тимчасовим захистом не включаються до числа отримувачів цієї виплати.

Втім, у травні 2025 року суд у Нанті постановив, що така відмова суперечить європейській директиві про тимчасовий захист. Як пояснив правозахисник Ернест Мезак, який представляв інтереси української родини у суді, рішення суду засноване на прямому застосуванні норм права ЄС, які мають пріоритет над національними нормами держав-членів.

Директива ЄС про тимчасовий захист: право на освіту і супутні гарантії

Європейська директива про тимчасовий захист, ухвалена ще на початку 2000-х років і активована для України у 2022 році, гарантує дітям біженців рівний доступ до системи освіти в державах ЄС. Як зазначив у коментарі Ернест Мезак, допомога на підготовку до школи є складовою частиною освітньої інтеграції, оскільки забезпечує дітям можливість повноцінно брати участь у навчальному процесі з усім необхідним спорядженням і речами.

Верховенство права ЄС чітко встановлює, що у разі колізії між європейськими нормами і національними законами пріоритет має саме право Європейського Союзу. Це закріплено на офіційному порталі ЄС і не підлягає сумніву навіть для національних судів першої інстанції. У випадку Нанта саме це положення стало визначальним у прийнятті рішення на користь української родини.

Юридична прогалина у французькому законодавстві

Особливість ситуації полягає в тому, що до 2022 року французьке міграційне законодавство фактично не враховувало норм директиви про тимчасовий захист. Як пояснив Ернест Мезак, цей механізм був лише теоретично імплементований на початку 2000-х, проте впродовж двох десятиліть не застосовувався на практиці. Саме тому французька правова система не адаптувала свої норми до можливих викликів масової міграції за цим механізмом.

«Після імплементації директиви ЄС французьке міграційне законодавство розвивалося самостійно, без урахування положень тимчасового захисту. Оскільки ніхто не припускав, що ця директива буде колись застосована, французькі норми не передбачили належних гарантій для нової категорії осіб — людей із тимчасовим захистом», — розповів Мезак.

Внаслідок цього виникла колізія: українські діти з тимчасовим захистом були позбавлені права на отримання стандартної шкільної допомоги.

Парадоксальні наслідки: більше прав у російських біженців, ніж в українців

Найбільш абсурдною ця ситуація виглядає в порівнянні з іншими групами мігрантів. Як зауважив Ернест Мезак, росіяни, які отримали статус політичних біженців у Франції, безперешкодно користуються правом на отримання такої допомоги. Водночас українці, що рятуються від тієї ж агресії режиму Путіна, не мали на це права внаслідок дії внутрішнього документа CAF.

«Біженці від Путіна — росіяни, які отримали політичний притулок, цю допомогу отримують. Українці з тимчасовим захистом — не отримують. Це яскрава правова аномалія», — наголосив правозахисник.

Перші кроки до вирішення проблеми: часткове розширення соціальної підтримки

Французький уряд після масового прибуття українських біженців у 2022 році оперативно визнав окремі категорії соціальної допомоги доступними для людей з тимчасовим захистом. Наприклад, українці можуть отримувати допомогу на оренду житла (APL), на утримання дітей (PAJE), доступ до медичного страхування та допомогу на проживання (ADA). Однак виплата на підготовку до школи залишалася винятком, на який не поширювалися ці корективи французького законодавства.

Саме тому рішення суду в Нанті набуло такої ваги — воно створює судову практику прямого застосування норм права ЄС всупереч обмеженням національних роз’яснень CAF.

Рішення судового трибуналу Нанта є лише першим етапом юридичної боротьби. У Національній касі сімейної допомоги вже оголосили про намір оскаржити ухвалу у вищій інстанції. За словами директорки CAF Елізабет Дюбек-Прінсто, відмова у виплаті допомоги українській родині була здійснена у повній відповідності до чинного національного законодавства, яке не включає виплату допомоги на повернення до школи до переліку доступних видів підтримки для осіб з тимчасовим захистом.

«Допомога на повернення до школи не входить до переліку соціальних виплат, які CAF має право надавати людям з тимчасовим захистом», — заявила вона в коментарі Радіо Свобода.

Натомість Ернест Мезак переконаний, що рішення суду першої інстанції чітко і аргументовано вказує на порушення європейського права. Він висловив сподівання, що апеляційний суд підтвердить правомірність ухваленого рішення, що дозволить створити прецедент не лише для департаменту Атлантична Луара, а й для всієї Франції.

«Поки рішення суду не підтверджене вищою інстанцією, говорити про прецедент для всієї країни зарано. Але якщо його затвердять, воно стане правовим орієнтиром щонайменше для департаменту, де мешкає багато українських сімей», — пояснив правозахисник.

Масштаб проблеми: тисячі родин у подібній ситуації

Станом на квітень 2025 року, за даними Євростату, у Франції перебувало понад 53 тисячі повнолітніх громадян України зі статусом тимчасового захисту, з них понад 37 тисяч — жінки. Скільки саме дітей проживають у країні — невідомо, оскільки Франція не веде публічної статистики щодо дітей з тимчасовим захистом.

Проте, за оцінками правозахисників, у разі успішної апеляції рішення суду в Нанті може вплинути на десятки тисяч українських родин, які наразі змушені обходитися без допомоги, що надається іншим категоріям біженців.

Юридична природа тимчасового захисту у Європейському Союзі створила цілу низку правових пасток, які особливо гостро проявляються у таких ситуаціях, як справа української родини в Нанті. Попри заявлену рівність і європейську солідарність, на практиці українські біженці нерідко опиняються в менш захищеній позиції, ніж біженці з інших країн. Рішення французького суду стало першим серйозним сигналом про необхідність перегляду цих правових прогалин, а його подальша доля в апеляційних інстанціях покаже, чи готова Європа забезпечити повноцінну правову рівність для всіх біженців незалежно від юридичних формулювань.