Захист енергооб’єктів України реалізований менш ніж на три чверті від запланованого: Рахункова палата

На фінансування проєкту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору у 2023–2024 роках було передбачено 35,9 млрд грн. З цієї суми фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано 18,71 млрд грн. Про це повідомила Рахункова палата.

“За весь час реалізації експериментального проєкту було забезпечено середній рівень готовності захисних споруд від БпЛА менш ніж на три чверті від запланованого, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту – менше ніж на чверть“, – йдеться на сайті відомства.

Як нагадали у Рахунковій палаті, Кабінет Міністрів у 2023–2024 роках реалізував експериментальний проєкт з будівництва, реконструкції та проведення інших інженерно-технічних заходів для захисту об’єктів ПЕК з метою подолання наслідків атак і підвищення стійкості енергосистеми. Координатором та виконавцем проєкту визначили Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

“Аудитори встановили, що проєкт мав належну нормативно-правову основу та визначену мету, але неповною мірою відповідав вимогам сучасного проєктного менеджменту”, – зазначила Рахункова палата.

Зокрема, система моніторингу та звітування виявилася недосконалою, а на етапі формування бізнес-кейсу були суттєві прогалини. Не було оцінено вимоги до проєкту та визначено обсяги людських, фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для його реалізації. Крім того, фінансування здійснювалося з непрогнозованих і нестабільних джерел, не були встановлені чіткі показники результативності, а також ролі учасників та механізми координації їхньої роботи.

У Рахунковій палаті наголосили, що Агентство відновлення, не являючись профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури, не мало достатнього досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень. Аналогічного досвіду бракує і регіональним службам відновлення, які були замовниками робіт, а також підрядним організаціям.