Запровадження румунської мови в школах Буковини: освіта чи загроза культурній ідентичності

Тема використання румунської мови в навчальних закладах Буковини викликала гарячу дискусію серед громадськості. Новина про запровадження румунської мови викладання в 13 академічних ліцеях викликала хвилю обговорень і побоювань серед українців. Питання мови, особливо в контексті освіти, залишається важливим елементом національної ідентичності та культурного самовираження.

Ключові деталі реформи

Згідно з повідомленням у Facebook директора департаменту освіти і науки Чернівецької обласної військової адміністрації Оксани Сакрієр, нововведення є частиною впровадження реформи старшої профільної школи в Україні. З 52 об’єднаних територіальних громад Чернівецької області 19 мають у своєму складі національні меншини, а румуномовне населення компактно проживає в 12 з них. Зараз на території області функціонують 72 школи, де частина предметів викладається румунською мовою.

Реформа передбачає перехід до нової освітньої системи, де в окремих громадах забезпечуватиметься навчання рідною мовою для представників національних меншин. Це рішення не є нововведенням, оскільки в таких громадах румунське викладання існувало ще з 1991 року. Йдеться про забезпечення доступу до якісної освіти, враховуючи мовні особливості місцевого населення.

Впровадження румунської мови викладання стосується Мамалигівської, Герцаївської, Острицької, Новоселицької, Магальської, Тарашанської, Глибоцької, Красноїльської, Петрівецької, Сторожинецької, Чудейської та Чернівецької громад.

Оксана Сакрієр запевнила, що мова не йде про збільшення кількості шкіл з румунською мовою викладання, а лише про забезпечення доступу до якісної освіти для представників національних меншин. За її словами, мета реформи — не політична, а освітня. Вона спрямована на підвищення якості знань і впровадження складної, але необхідної освітньої реформи, яка стосується всієї України.

Крім того, в регіоні планується функціонування 62 закладів загальної середньої освіти, серед яких:

• 58 академічних ліцеїв;
• 2 військово-спортивних ліцеї;
• один художній заклад;
• один науковий ліцей.

Разом з тим, чиновниця підкреслила, що основні державні предмети, зокрема історія України, українська мова і література, географія та “Захист України” викладатимуться виключно українською мовою. Це відповідає вимогам українського законодавства та міжнародним зобов’язанням держави.

“Чому в області функціонують ліцеї з румунською мовою викладання?
Чернівецька область – це регіон, де історично проживають представники різних національностей. Освіта мовами національних меншин – це не новація. В Україні це гарантоване Конституцією право, яке діє з 1991 року.

Наразі функціонують 72 заклади загальної середньої освіти, де частина предметів викладається румунською мовою (всього у мережі 337 шкіл). Це відповідає Європейській хартії регіональних мов і мов національних меншин, ратифікованій Україною, та Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин. Україна виконує свої міжнародні зобов’язання і діє відповідно до стандартів ЄС.

Що важливо знати?
Історія України, українська мова і література, географія, Захист України – викладаються українською.
Всі випускники обовʼязково складають ЗНО/НМТ з української мови.
Жодна школа не закривається, нова – не відкривається, жодних “утисків” чи “примусової зміни мови навчання” немає.

Маніпуляції та реальність
Жодної “румунізації Буковини” не відбувається. Освітня реформа – це не політика і не зміна кордонів, а підвищення якості знань.
Порівняння з російськими школами – некоректне. Московити використовують мову як знаряддя агресії.
Представники румунських громад підтримують Україну і захищають її у лавах ЗСУ.

Висновок
Україна була, є і буде єдиною.
Ми дотримуємось вимог українського законодавства та міжнародних зобов’язань.Впроваджуємо складну реформу старшої профільної школи.
Департамент освіти і науки відкритий до конструктивного діалогу.Освіта – це не про політичні маніпуляції, а про якісне майбутнє наших дітей.
Наша сила – в єдності, наша перевага – у різноманітності!”, – написала Оксана Сакрієр.

Реакція суспільства

Новина про розширення румунського викладання викликала неоднозначну реакцію серед українців. Частина громадськості висловила занепокоєння тим, що розширення викладання румунською мовою може призвести до поступової “румунізації” Буковини. Інші ж наголошували, що це питання є суто освітнім і не має політичного підтексту.

“Сьогодні школа, завтра – все інше”, – такі коментарі звучали в обговореннях у соцмережах.

Частина користувачів висловлювала побоювання, що подібні ініціативи можуть призвести до вимог впровадження румунської мови і в інших сферах життя.

Водночас інші користувачі наголошували, що в громадах, де переважає румуномовне населення, з 1991 року функціонували школи з румунською мовою викладання, і це є частиною захисту прав національних меншин. Вони закликали не роздмухувати конфлікт і звернути увагу на те, що нововведення не суперечать Конституції України.

Ситуація з впровадженням румунської мови викладання на Буковині ще раз підтверджує складність теми мовної політики в багатонаціональних регіонах. Важливо розуміти, що мова йде не про політику чи зміну національної ідентичності, а про надання можливості отримати якісну освіту, яка враховує культурні особливості місцевих громад.

Разом з тим, обговорення цього питання в суспільстві є важливим для забезпечення балансу між правами національних меншин і загальнодержавною мовною політикою. Влада запевняє, що впровадження румунської мови викладання відбувається у повній відповідності до законодавства, і будь-які спекуляції на цю тему є недоречними. Тому важливо, щоб подібні ініціативи супроводжувалися відкритим діалогом між громадськістю, владою та представниками національних меншин, що дозволить уникнути непорозумінь і зберегти міжкультурний баланс у регіоні.