З початку війни в Україні Німеччина стала одним із головних прихистків для українських біженців, пропонуючи широкий спектр соціальної допомоги. Проте в лютому 2025 року в країні плануються дострокові вибори, які можуть призвести до значних змін у політиці щодо підтримки українців. Якщо на виборах переможе коаліція Християнсько-демократичного союзу (CDU) та Християнсько-соціального союзу (CSU), для біженців з України очікуються нові правила. Основними пунктами є скорочення соціальних виплат, вимоги до працевлаштування та зміни в пенсійних виплатах. Розглянемо кожен аспект детальніше.
Основні зміни в соціальній допомозі та працевлаштуванні українських біженців
Скасування програми Bürgergeld та введення “Нової базової допомоги”
На сьогодні українці, які перебувають у Німеччині, мають право на соціальну допомогу через програму Bürgergeld. Проте в разі перемоги коаліції CDU/CSU ця програма може бути замінена на так звану “Нову базову допомогу”, яка матиме суворіші вимоги до працевлаштування. На відміну від теперішньої допомоги, що виплачується навіть непрацюючим біженцям, нова програма націлена на стимулювання працевлаштування серед шукачів притулку.
Як зазначив генеральний секретар партії CDU Карстен Ліннеманн у інтерв’ю виданням медіагрупи Funke, нова система допомоги має на меті забезпечити тільки тих, хто готовий інтегруватися в німецький ринок праці. Ця реформа спрямована на зменшення видатків на соціальну допомогу та посилення вимог до працездатних українців.
Скорочення розмірів виплат для українських біженців
У випадку впровадження нових правил, українські біженці можуть очікувати значне скорочення розміру допомоги. За словами Ліннеманна, біженці повинні відчувати певну відповідальність і взаємозв’язок із отримуваною допомогою, тому фінансова підтримка буде зменшена. Очікується, що виплати для безробітних зменшаться, а непрацюючі особи будуть зобов’язані активніше шукати роботу.
Александер Добріндт, голова ХСС у Бундестазі, висловив ще більш радикальну позицію, закликавши висилати з Німеччини безробітних українців. Він наголосив, що через два роки після початку війни в Україні українські біженці повинні мати можливість працевлаштуватися в Німеччині або повернутися до західної частини України, яка залишається відносно безпечною.
Підвищення доходу для працюючих пенсіонерів
Для українських пенсіонерів, які працюють або хочуть працевлаштуватися в Німеччині, передбачаються привабливі умови. Зокрема, можливість заробляти до 2000 євро без сплати податків. Така міра спрямована на залучення більшої кількості пенсіонерів до ринку праці та зменшення фінансового навантаження на соціальну систему.
Ліннеманн також зазначив, що статистика зайнятості серед українців у Німеччині нижча, ніж у багатьох інших країнах Європи. Тому нові правила мають на меті стимулювати працевлаштування серед біженців шляхом підвищення порогу доходу, не обкладаючи його податками.
Зменшення державних видатків на соціальну допомогу
Значна частина видатків державного бюджету Німеччини, яка раніше спрямовувалася на підтримку українських біженців, може бути скорочена. Міністр фінансів Крістіан Лінднер заявив, що соціальні та міграційні витрати потрібно оптимізувати, щоб знизити тиск на бюджет. Нова правова база для біженців може знизити обсяги державної підтримки й зменшити бюджет на 50 мільярдів євро.
Цей крок передбачає введення нових правил для біженців, за якими їхній правовий статус може бути переглянуто. Як зазначив Лінднер, українські біженці не повинні автоматично отримувати допомогу, що орієнтована на підтримку мінімального рівня життя без обов’язкових вимог до працевлаштування.
Можливі наслідки для українських біженців у Німеччині
Очікувані зміни викликали неоднозначні оцінки серед українських громадських організацій і правозахисників. На думку експертів, посилення вимог до працевлаштування може позитивно вплинути на інтеграцію українців у німецьке суспільство, проте скорочення соціальних виплат може стати фінансовим викликом для багатьох родин, особливо для тих, хто не має можливості швидко знайти роботу.
Також залишається відкритим питання щодо легального статусу тих, хто не зможе виконати нові вимоги. Важливо розуміти, що коаліція CDU/CSU виступає за збереження обсягів підтримки для найбільш уразливих груп, але основний акцент робиться на тих, хто здатен самостійно забезпечити себе.
Ці зміни можуть стати сигналом для інших країн Європи щодо перегляду соціальної підтримки для українських біженців, особливо на тлі економічних труднощів і зростаючого навантаження на соціальні системи.
