10 лютого відзначаються Всесвітній день зернобобових та Міжнародний день боротьби з епілепсією.
Цей день в різні часи також залишив значний слід у світовій історії завдяки низці подій, що вплинули на розвиток цивілізації, науки, культури та політики.
Всесвітній день зернобобових
Сьогоднішній день привертає увагу до цінності цих культур для харчування, довкілля та сталого сільського господарства. Ця ініціатива започаткована ООН для популяризації зернобобових як поживного, екологічно дружнього та доступного джерела їжі.
Зернобобові культури, серед яких горох, квасоля, сочевиця, нут і соя, відіграють ключову роль у глобальній продовольчій безпеці. Вони є чудовим джерелом рослинного білка, що стає дедалі важливішим на тлі зростання світового населення та кліматичних змін. Завдяки своїй здатності фіксувати азот із повітря, ці рослини покращують родючість ґрунтів, зменшуючи потребу в хімічних добривах і сприяючи екологічно сталому землеробству.
Окрім харчової цінності, зернобобові допомагають боротися з голодом та неповноцінним харчуванням, особливо в країнах, що розвиваються. Вони містять клітковину, антиоксиданти та мікроелементи, необхідні для підтримки здоров’я серцево-судинної системи та профілактики діабету.
Всесвітній день зернобобових не лише нагадує про важливість цих продуктів у нашому раціоні, а й заохочує виробників, науковців і споживачів до більш широкого використання цих культур у повсякденному харчуванні.
Цікаві факти
Зернобобові є одними з найдавніших культур на планеті — археологи знаходили їхні рештки у поселеннях, що існували понад 10 тисяч років тому.
Нут, відомий також як «турецький горох», використовується в приготуванні хумусу, популярної страви Близького Сходу.
Червона сочевиця вариться лише 15 хвилин, що робить її однією з найшвидших у приготуванні бобових культур.
Бобові рослини можуть рости навіть у несприятливих умовах, тому їх вирощують у регіонах, де інші культури не виживають.
Вживання лише 100 грамів сочевиці забезпечує людину майже половиною добової норми заліза.
Міжнародний день боротьби з епілепсією
Це особливий день, покликаний підвищити обізнаність про це неврологічне захворювання, розвінчати міфи, а також підтримати людей, які живуть із цією хворобою.
Епілепсія є одним з найпоширеніших хронічних захворювань нервової системи, яке вражає приблизно 50 мільйонів людей у всьому світі. Воно характеризується повторюваними судомами, спричиненими раптовими електричними імпульсами в мозку. Попри те, що сучасна медицина дозволяє контролювати напади за допомогою медикаментів або навіть хірургічного втручання, суспільні стереотипи щодо цього захворювання все ще існують.
Важливо розуміти, що епілепсія не є вироком, а люди, які її мають, можуть вести повноцінне життя, навчатися, працювати та займатися спортом. Проте вони часто стикаються з дискримінацією через поширені міфи, зокрема хибне уявлення про заразність хвороби або її зв’язок із психічними розладами.
Символом підтримки людей з епілепсією є фіолетовий колір, тому цього дня багато пам’яток підсвічуються фіолетовим світлом, а активісти організовують кампанії з роз’яснення та підтримки.
Цікаві факти
Напади можуть мати різні форми: від короткочасних відключень свідомості до судом усього тіла.
У багатьох випадках причину епілепсії встановити неможливо, але можливими факторами є травми голови, інфекції мозку або генетична схильність.
Близько 70% людей з епілепсією можуть жити без нападів завдяки правильно підібраній терапії.
У стародавні часи епілепсію вважали «священною хворобою» через її загадковий характер.
Відомі особистості, які мали епілепсію, включають Юлія Цезаря, Ван Гога та Федора Достоєвського.
Історичні події в цей день
1258 року монголи захопили Багдад, завдавши нищівного удару по Аббасидському халіфату. Це призвело до знищення міста, загибелі тисяч жителів і краху одного з найбільших ісламських центрів науки та культури.
1635 року у Франції заснували Французьку академію — впливову установу, яка стала центром розвитку французької мови та літератури.
1810 року в Одесі відбулося урочисте відкриття оперного театру, що згодом став одним із найвизначніших культурних закладів України.
1837 року світ втратив великого письменника Олександра Пушкіна, який помер від поранення, отриманого на дуелі. Він отримав всесвітню славу за свою творчість.
1840 року британська королева Вікторія уклала шлюб із принцом Альбертом Саксен-Кобург-Готським, що стало початком однієї з найвідоміших королівських історій кохання.
1947 року у Парижі були підписані мирні договори між державами-переможцями Другої світової війни та країнами, що раніше підтримували нацистську Німеччину. Це стало одним із ключових моментів післявоєнного врегулювання в Європі.
1957 року в Судані стартував перший Кубок Африканських Націй з футболу, який став важливою подією для континенту та розвитку його спортивної культури.
1962 року відбувся один із найвідоміших обмінів шпигунами: американського пілота Френсіса Пауерса, збитого над СРСР, обміняли на радянського розвідника Рудольфа Абеля.
1990 року війська Народного визвольного фронту Еритреї штурмом взяли місто Массава, що стало вирішальним моментом у боротьбі за незалежність Еритреї.
1992 року світ побачив культовий фільм «Основний інстинкт», який став знаковою подією в кінематографі 1990-х років.
2015 року війна на Донбасі залишила кривавий слід — проросійські бойовики завдали ракетного удару по Краматорську, внаслідок чого загинуло 17 людей, а ще 60 отримали поранення.
Видатні особистості, народжені 10 лютого
- 1773 року народився Василь Каразін, видатний український просвітник, метеоролог і агроном, який ініціював створення Харківського університету.
- 1881 року з’явився на світ Джузеппе Унгаретті — італійський поет, який зробив значний внесок у модерну європейську літературу.
- 1890 року народився Борис Пастернак, видатний поет і прозаїк, який отримав Нобелівську премію за роман «Доктор Живаго».
- 1895 року народився Василь Вишиваний (ерцгерцог Вільгельм фон Габсбург) — український військовий діяч, який підтримував українську національну ідею.
- 1897 року на світ з’явився Джон Ендерс, американський вірусолог, завдяки якому світ отримав вакцину проти кору.
- 1898 року народився Бертольт Брехт — видатний німецький драматург, що змінив театральне мистецтво XX століття.
- 1902 року народився Волтер Браттейн, американський фізик, один із винахідників транзистора, що зробило революцію в електроніці.
- 1922 року народився Арпад Ґенц, угорський драматург, який згодом став президентом Угорщини.
- 1931 року світ побачив Томаса Бернгарда — австрійського письменника, чия творчість залишила глибокий слід у європейській літературі.
- 1950 року народився Марк Спітц, легендарний американський плавець, який завоював дев’ять олімпійських золотих медалей.
- 1962 року народився Кліфф Бертон — талановитий бас-гітарист гурту Metallica, який зробив значний внесок у розвиток важкої музики.
Студентська різанина в Оксфорді
10 лютого 1354 року, в день святої Схоластики, в таверні з багатообіцяючою назвою «Притулок шахрая», сталася масштабна бійка між студентами Оксфордського університету та місцевими жителями.
Сама Схоластика була християнською подвижницею та засновницею першого жіночого монастиря у Західній Європі, а також рідною сестрою Бенедикта Нурсійського, який започаткував бенедиктинський орден і заклав основи західного монашества. Хоча назва «схоластика» сьогодні асоціюється з сухими, відірваними від життя роздумами, у XIV столітті вона мала інше значення.
Отже, у день її свята студенти, які й без того мали погану славу серед місцевих мешканців, відпочивали у таверні. Вони випивали не самі, а разом із викладачами (тогочасні звичаї були дуже демократичними). І тут почалася історія. Пиво виявилося настільки поганим, що компанія висловила невдоволення господарю закладу і зажадала принести щось краще. Але господар, очевидно, відмовив у грубій формі. Розмова завершилася тим, що йому розбили голову кувшином, а далі почалося справжнє середньовічне побоїще — із кулаками, ножами та мечами.
Два дні студенти та міщани віддано били і різали одне одного. У результаті в битві загинули 63 студенти та 30 містян. Цей інцидент ретельно задокументували, з зазначенням винних та потерпілих.
І ось найцікавіше. Справа дійшла до короля Едуарда III, і його рішення було вельми неочікуваним. Університет, по суті, взяв під контроль місто. Йому надали право керувати ринком, встановлювати ціни на хліб, вино й ель, контролювати ваги та міри. Крім того, університет отримав власний суд і право на окреме оподаткування.
Але це ще не все! Щоб підкреслити покору містян перед університетом, король запровадив символічне покарання. Щороку, 10 лютого, мер, судді та 60 найбільш шанованих громадян Оксфорда мусили приходити до університетської церкви з непокритими головами, відстояти богослужіння і сплатити по пенні за кожного загиблого студента. Загальна сума — 5 шилінгів 3 пенси. Це покарання діяло 470 років — аж до 1825 року, коли мер відмовився брати в ньому участь.
Остаточне примирення між університетом і містом відбулося лише в 1955 році, коли з нагоди 600-річчя побоїща університет «помилував» Оксфорд. Не обійшлося без дрібної корупції: мер отримав почесний ступінь університету, а віцеканцлера університету обрали почесним громадянином міста.
