11 березня відзначаються Всесвітній день сантехніка, Всесвітній день мусульманської культури, миру, діалогу та кіно, День інструментів. У цей день в різні роки відбулися цікаві й значущі історичні події.
Всесвітній день сантехніка
Це професійне свято, яке покликане підкреслити важливість роботи сантехніків у забезпеченні комфортного та безпечного життя кожної людини. Адже саме завдяки цим фахівцям ми маємо доступ до чистої води, справно працюючих каналізаційних систем і якісного водопостачання, що є основою гігієни та здоров’я.
Ідея відзначення цього дня належить Всесвітній сантехнічній раді (World Plumbing Council), яка активно працює над підвищенням стандартів у сфері водопостачання та санітарії. Мета цього дня — привернути увагу до важливості чистої води, належних санітарних умов і належної інфраструктури, що безпосередньо впливають на здоров’я людей. У багатьох країнах світу доступ до чистої води досі залишається серйозною проблемою, і саме правильне проєктування та встановлення сантехнічних систем допомагають запобігти поширенню захворювань.
Цікаві факти
Перші сантехнічні системи з’явилися ще у Стародавньому Римі, де було створено складну мережу водогонів, акведуків та каналізацій.
У 19 столітті саме розвиток сучасної сантехніки допоміг суттєво знизити рівень інфекційних захворювань у містах.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожен долар, вкладений у поліпшення санітарії, економить приблизно п’ять доларів на охороні здоров’я.
За оцінками, близько 2 мільярдів людей у світі досі не мають доступу до безпечних санітарних умов, що робить професію сантехніка важливою для глобального розвитку.
Всесвітній день мусульманської культури, миру, діалогу та кіно
Це свято покликане сприяти культурному обміну, взаєморозумінню та діалогу між різними народами світу, підкреслюючи багатство мусульманської культури та її внесок у розвиток світового мистецтва, науки й гуманітарних ідей.
Мусульманська культура є однією з найдавніших і найбагатших у світі. Вона охоплює мистецтво, архітектуру, літературу, музику, кіно та філософію, що формувалися протягом століть. День мусульманської культури, миру, діалогу та кіно покликаний руйнувати стереотипи, будувати мости між людьми різних віросповідань і культур, а також наголошувати на спільних цінностях, таких як повага, мир, толерантність і прагнення до знань.
Кіно, як одна з найвпливовіших форм мистецтва, відіграє важливу роль у цьому процесі. Воно дозволяє розповідати історії про життя мусульман у різних куточках світу, їхні традиції, виклики та досягнення. Водночас це спосіб показати багатогранність культури й допомогти іншим краще її зрозуміти.
Цікаві факти
Золота епоха ісламу (VIII–XIII століття) була періодом великих наукових відкриттів і культурного розвитку: мусульманські вчені зробили значний внесок у математику, астрономію, медицину й філософію.
У світі існує понад 50 мусульманських країн, кожна з яких має унікальні культурні традиції, мистецтво та звичаї.
Мусульманське мистецтво відоме складними геометричними орнаментами, каліграфією та унікальною архітектурою, що можна побачити, наприклад, у мечетях і палацах.
У сучасному світі зростає кількість фільмів, які розповідають про мусульманську культуру й сприяють розвитку міжкультурного діалогу. Багато з них отримують міжнародні премії.
Одна з основ ісламу — прагнення до миру й добросусідства, що також відображено в культурних традиціях і мистецьких проєктах.
День інструментів
відзначається щороку 11 березня. Це свято присвячене вшануванню різноманітних інструментів, що використовуються в різних сферах життя — від музичних до будівельних, від медичних до наукових. Інструменти є невід’ємною частиною людського розвитку, адже саме завдяки їм людина змогла будувати, створювати, відкривати нове й удосконалювати світ навколо себе.
Цей день покликаний підкреслити важливість інструментів у житті людини. Від молотка до комп’ютерної техніки — інструменти полегшують роботу, сприяють розвитку технологій, мистецтва, науки, медицини та навіть музики. Вони є символом прогресу й творчості, адже за допомогою простих знарядь люди створювали шедеври, будували міста та змінювали хід історії.
Цікаві факти
Найдавнішими інструментами, що використовувалися людьми, були кам’яні знаряддя, виготовлені понад 2,5 мільйона років тому.
У Стародавньому Єгипті будівельні інструменти, такі як дерев’яні рівні, використовувалися для створення складних архітектурних споруд, включно з пірамідами.
Деякі музичні інструменти, наприклад, флейта, мають вік понад 40 тисяч років, що робить їх одними з найстаріших мистецьких знарядь людства.
Сучасні технології дозволяють створювати високоточні інструменти, здатні працювати на мікрорівні, зокрема для проведення складних хірургічних операцій.
У деяких країнах проводяться спеціальні фестивалі, присвячені музичним інструментам, де демонструють стародавні зразки та сучасні інновації.
Історичні події в цей день
1669 – На Сицилії розпочалося наймасштабніше виверження вулкана Етна за історичними даними. Це природне лихо тривало близько п’яти місяців, спричинивши серйозні руйнування на острові. Виверження призвело до загибелі багатьох людей, знищення поселень і значної зміни ландшафту. Лава знищила великі площі сільськогосподарських угідь, що стало серйозним викликом для місцевого населення.
1811 – У Ноттінгемі, Англія, розпочався луддитський рух. Це було масове повстання текстильників, які виступили проти впровадження нових виробничих машин. Вони побоювалися, що автоматизація призведе до скорочення робочих місць і втрати засобів до існування. Учасники руху знищували машини як символи змін, що загрожували їхньому способу життя.
1878 – Французькій академії наук продемонстрували фонограф — інноваційний пристрій для запису й відтворення звуку, винайдений Томасом Едісоном. Проте академія скептично поставилася до цієї розробки, вважаючи її шахрайством. Лише згодом світ усвідомив важливість цього винаходу для розвитку звукозапису і комунікаційних технологій.
1938 – У ніч на 12 березня німецькі війська вторглися до Австрійської Республіки. Наступного дня було оголошено про «аншлюс» — приєднання Австрії до нацистської Німеччини. Ця подія стала одним із важливих етапів, що передували початку Другої світової війни, і ознаменувала початок експансії Третього рейху в Європі.
1941 – Президент США Франклін Д. Рузвельт підписав Закон про ленд-ліз, що передбачав надання допомоги союзникам у Другій світовій війні. Закон дозволяв США передавати зброю, техніку, продовольство і стратегічні ресурси країнам, які боролися з нацистською Німеччиною, на умовах часткової або повної безоплатності. Це рішення суттєво вплинуло на хід війни, підтримуючи зусилля антигітлерівської коаліції.
1990 – Відбулася історична подія в Чилі: після багаторічного правління Августо Піночета, який залишив пост президента, країна повернулася до демократії. Прихід демократичного уряду ознаменував нову еру в політичній історії держави, заклавши основи для відновлення громадянських свобод і демократичних інститутів.
1997 – Україна та Молдова оголосили про створення митного союзу. Цей крок був спрямований на поглиблення економічної співпраці між державами, полегшення торгових відносин і спрощення митних процедур. Союз мав на меті сприяти розвитку двосторонньої торгівлі та економічної інтеграції.
2010 – Австралія стала останньою країною, що повністю скасувала смертну кару. Це рішення закріпило прагнення країни до захисту прав людини і відповідало загальносвітовим тенденціям відмови від найвищої міри покарання.
2011 – В Японії стався Великий тохокуський землетрус магнітудою 9,0–9,1, один із найпотужніших у світі. Ця катастрофа спричинила цунамі, що знищило прибережні міста та інфраструктуру, а також викликало аварію на атомній електростанції Фукусіма-1. Радіаційне забруднення змусило тисячі людей евакуюватися, а сама подія стала серйозним уроком для світової атомної енергетики.
Вінчання Ромео Монтеккі та Джульєттиа Капулетті
11 березня 1302 року в старовинному францисканському монастирі неподалік італійського міста Верона, за легендою, таємно обвінчалися Ромео Монтеккі та 13-річна Джульєтта Капулетті. Ця історія стала всесвітньо відомою завдяки трагедії Вільяма Шекспіра, хоча її достовірність досі не підтверджена. За сюжетом, юнак і дівчина з ворогуючих родів покохали одне одного, але їхня любов завершилася трагедією. Лише над тілами своїх дітей родини Монтеккі й Капулетті забули про давню ворожнечу.
Втім, першим цю історію виклав у своїй новелі італійський письменник Луїджі да Порто, який, за власними словами, почув її як давню легенду під час розмови з приятелями. Чи мала ця історія реальне підґрунтя, залишається загадкою. На початку XX століття італійські археологи звернули увагу на покинутий середньовічний особняк у Вероні, на фасаді якого був герб роду Капелло. Через схожість цього імені з Капулетті в місті з’явилася нова туристична легенда — про «будинок Джульєтти» з відомим балконом, з якого, нібито, Джульєтта розмовляла з Ромео.
Ще одним популярним місцем є гробниця в монастирі капуцинів у Вероні, де, за переказами, похована Джульєтта. Це місце відвідують романтики з XVI століття, хоча саркофаг неодноразово відкривали, і він виявлявся порожнім. У метричних книгах монастиря також немає жодних записів про обвінчання чи смерть Ромео та Джульєтти.
Проте легенда живе. Вхід на балкон «будинку Капулетті» обійдеться туристам у 10 євро, а на саркофазі в монастирі залишилися нерівні краї — протягом століть відвідувачі відколювали шматочки мармуру на згадку про найсумнішу історію кохання у світі.
Візит Наполеона Бонапарта до французьких солдат, заражених чумою
11 березня 1799 року під час Єгипетського походу генерал Наполеон Бонапарт відвідав лазарет у Яффі, де помирали сотні французьких солдат, заражених чумою після захоплення та пограбування міста. За легендою, він потиснув руку кожному хворому, ризикуючи власним життям. Насправді ж Бонапарт дійсно наважився увійти до відділення, аби підтримати армію та втішити стражденних. Кажуть, він навіть доторкнувся до одного з хворих, мовивши: «Бачиш, нічого страшного», а згодом, відповідаючи на закиди щодо небезпечності такого вчинку, заявив: «Це був мій обов’язок. Я — головнокомандувач».
Наполеон запропонував головному лікарю дати найважчим пацієнтам підвищену дозу опіуму, щоб полегшити їхні страждання. Лікар відмовився, навіть після слів Бонапарта: «Я би й власного сина отруїв, аби тільки позбавити його таких мук». Цей момент закарбувався як приклад рішучості Наполеона.
Під час Єгипетського походу Наполеон висловив кілька відомих цитат, зокрема:
«Солдати — цифри, якими вирішуються політичні задачі».
«Штиками можна зробити все, що завгодно, окрім як сидіти на них».
«Навіть баран може мати левине серце, якщо опиниться серед левів».
Проте є й темні сторінки цієї історії. Після взяття Яффи французькі війська знищили майже всіх мирних жителів, виправдовуючи це помстою за страту двох французьких послів. Крім того, близько 3 тисяч полонених османських солдатів разом з губернатором міста були страчені — Наполеон не бажав забезпечувати їх харчуванням і охороною.
Втім, увічнити він наказав не ці криваві події, а сцену в лазареті. Придворний художник Антуан-Жан Гро створив відому картину, де Наполеон стоїть біля мавританської галереї і торкається язв одного із солдатів, тоді як офіцер поруч відвертається, затуливши ніс. На передньому плані зображені хворі й стражденні, багато з яких лежать оголеними на землі. Ліворуч сирієць зі слугою роздає хліб, а позаду двоє чоловіків несуть тіло на ношах. Ця картина сьогодні зберігається у Луврі, залишаючись не лише символом подвигу, а й мистецьким свідченням складної і суперечливої історії.
Ухвалення в США Закону про ленд-ліз
11 березня 1941 року Конгрес США ухвалив Закон про ленд-ліз, який дозволяв передавати союзникам під час Другої світової війни зброю, техніку, продовольство, медичне обладнання, нафту та інші ресурси. Це рішення фактично наблизило США до прямої участі у війні. Спочатку програма охоплювала Британську імперію та Китай, а з листопада 1941 року — і Радянський Союз. До кінця війни до ленд-лізу приєдналися майже всі союзники США.
Радянський Союз отримав допомогу на суму 9,4 мільярда доларів, з яких 41% становила військова техніка. Враховуючи транспортні витрати, загальна сума сягнула 11,3 мільярда доларів. США постачали 11,7% літаків, 17,6% бронетехніки, 163% автомобілів, 240% локомотивів, а також понад третину всього авіаційного пального. Обсяги продовольства дозволяли забезпечити 10-мільйонну армію протягом трьох років.
Після війни Радянський Союз погодився виплатити лише 170 мільйонів доларів зі спочатку запропонованих 2,6 мільярда. Остаточне погашення боргу було погоджене у 1972 році, а виплати завершені лише 21 серпня 2006 року Росією.
Цікаво, що водночас американські корпорації, зокрема «Стандарт Ойл», активно співпрацювали з Німеччиною. Вони постачали нацистам нафту, бензин, вольфрам, синтетичний каучук та комплектуючі для автомобілів. Американська нафта, яку формально поставляли до «нейтральної» Іспанії, фактично використовувалася вермахтом. Часто німецькі підводні човни заправлялися цією нафтою прямо з іспанських танкерів, після чого атакували американські транспорти з ленд-лізом для СРСР. Війна війною, але бізнес тривав.
Офіційне оголошення пандемії COVID-19
11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно оголосила пандемію COVID-19. Це стало поворотним моментом у світовій історії, який змінив звичний уклад життя, економіку, системи охорони здоров’я та соціальні взаємодії в усьому світі.
COVID-19, викликаний новим коронавірусом SARS-CoV-2, почав поширюватися з китайського міста Ухань наприкінці 2019 року. На момент оголошення пандемії вірус вже інфікував сотні тисяч людей у понад 100 країнах. ВООЗ визначила, що масштаби і швидкість поширення хвороби становлять глобальну загрозу, яка потребує негайних і скоординованих заходів на міжнародному рівні.
Оголошення пандемії означало визнання, що вірус неконтрольовано поширюється світом, а не обмежується лише певними регіонами. Це рішення підштовхнуло уряди до введення жорстких карантинних заходів, обмежень на пересування, закриття кордонів, закладів освіти та бізнесу, а також до активної розробки вакцин і пошуку ефективних методів лікування.
Пандемія COVID-19 стала не лише випробуванням для систем охорони здоров’я, а й викликом для світової економіки, освіти, культури і соціальних зв’язків. Вона спричинила мільйони жертв, змінила підходи до роботи, спілкування і подорожей, а також активізувала глобальну дискусію про важливість наукових досліджень, інновацій і взаємної підтримки.
До кінця 2020 року було розроблено кілька вакцин проти COVID-19, що стало безпрецедентно швидким науковим досягненням.
Пандемія прискорила розвиток дистанційної роботи, онлайн-освіти та цифрових технологій.
Більше половини населення світу на певний період відчули на собі дію обмежувальних заходів, включно з локдаунами.
